КИЇВ. 22 квітня. УНН. У неділю, 21 квітня, відбувся другий тур виборів президента України. Згідно з першими екзит-полам наступні п'ять років країну очолюватиме вже колишній актор і комік Володимир Зеленський. Після появи перших рейтингів голосування Петро Порошенко сказав, що приймає такі результати і привітав свого конкурента. Чинний президент пробуде на посту глави держави ще близько місяця - поки новий лідер не обійме посаду. Що очікувати від майбутньої політики Зеленського, - так до кінця і не прояснилося.
Без перебільшення можна сказати, що за виборами в Україні спостерігали у всьому світі - не тільки тому, що в крісло президента націлився комік, а й тому, що сама кампанія проходила в екстравагантному стилі. Проте, крім "кіношної" зацікавленості, в інших країнах роблять прогнози, виходячи зі своїх інтересів. УНН поспілкувалися з міжнародними експертами з Румунії, Німеччини, Литви, Польщі, Грузії, Молдови, Білорусі та Вірменії про те, як в цих країнах розглядають зміну влади в Україні.
За останні 5 років, Україна остаточно переорієнтувалася в бік ЄС, проте підтримувати баланс на міжнародній арені час від часу буває непросто, в тому числі через двосторонні проблеми. Двосторонні відносини України з іншими країнами складаються по-різному. Питання солідарності, збереження Міжнародної коаліції на підтримку територіальної цілісності України, продовження санкцій проти РФ, питання колективної безпеки та інші часто ставляться на паузу через обопільні суперечностей. Наприклад, з Угорщиною і з Польщею неодноразово виникали спірні ситуації, які мали подальший ефект в регіоні. У той же час, відносини з Румунією, Молдовою і Грузією розвивалися ефективно. Незважаючи на те, що всю гонку міжнародна преса писала про Зеленського, як про актора та комедіанта, вимоги та очікування від невибраного президента вже сформульовані і вони нежартівливі.
Перезапуск відносин?
"Відносини України та Угорщини складаються дуже натягнуто. Вибори нового президента можуть відкрити нову главу у двосторонніх відносинах. Зеленський мав високу підтримку на Закарпатті, і Орбан (Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини і лідер партії "Фідес" - ред.) натякнув на можливість того, що новий президент може привести до поліпшення двосторонніх відносин. Хоча я налаштований скептично", - пояснює угорський політолог Пітер Креко.
Угорський експерт, однак, підкреслює, що бачення Віктора Орбана - це "нейтральна" Україна, поза всяких альянсів.
"Намір Орбана мати дуже дружні відносини з Путіним заважає йому змінити курс на Україну. Він потрапив в пастку своєї проросійської політики", - вважає Креко.
історичні компроміси
"У Польщі насамперед хотіли б коректури української політики щодо пам'яті - відновлення дозволу для польських установ проводити ексгумацію жертв воєн і репресій, а також припинення героїзації діячів ОУН чи інших командирів УПА. У той же час з великою симпатією зустрічається поступове відновлення історичної пам'яті українців, підтримка української мови та посилення ідентичності. Сподіваюся, що новий президент теж належним чином це оцінить. Є очікування, що новий президент буде продовжувати нинішній курс зовнішньої політики України - євроінтеграцію, а також оборону проти агресії з боку Росії. Хотілося б, щоб пан Зеленський своєї діяльності надав новий імпульс реформам у всій країні, перш за все боротьбі з корупцією", - сказав Лукаш Адамський, історик і політолог, фахівець з історії країн Східної Європи.
Партнерство заради НАТО і ЄС
"У Грузії від президента України чекають перш за все позитивних змін у вашій країні. Певна частина нашого населення дивиться на вибори в Україні в зв'язку з кейсом Саакашвілі, інші - просто вболівають за країну. Що стосується відносин між нашими державами, - ми просто приречені бути разом і підтримувати один одного", - сказав грузинський політолог Гела Васадзе.
"Головне, що чекає Грузія від нового українського керівництва - це поглиблення двостороннього співробітництва. Воно зараз на хорошому рівні, але цього - недостатньо. Це не вина Києва, але обидві країни зобов'язані рухатися разом більш активно, з огляду на загальні виклики: війни, окупація і інші загрози ззовні, які покликані гальмувати розвиток наших країн.
Все це повинно ще сильніше згуртувати два народи Грузії та України, щоб протидіяти пропаганді, дезінформації, втручанням Кремля в вибори в наших країнах. А також посилити роботу лініями Радбезів та інших спецслужб. Для Грузії важливо, щоб президент України продовжував активно виступати на міжнародних майданчиках, привертаючи увагу громадськості до анексії Криму, підтримки Кремлем війни на Сході України, так як перед Грузією ці проблеми також стоять дуже гостро. Також вкрай важливо, щоб курс на інтеграцію в ЄС і НАТО був не тільки продовжений, але і посилений. Наші країни давно визначили шлях розвитку - це інтеграції з ЄС. А співпраця з Кремлем - це не тільки "ручкання" з режимом, який стріляє в твоїх громадян, а й шлях в нікуди з точки зору рівня життя громадян", - вважає політичний оглядач Єгор Куроптев.
Ясність щодо придністровського питання
"По-перше, для безпеки Молдови потрібна сильна армія в Україні, здатна протистояти російській агресії і вкладатися в безпеку Східної Європи. По-друге, для інформаційної безпеки - в Україні важливо мати розвинений медійний конкурентний простір з українським наповненям і адекватним контентом українською та російською мовами, така само і для молдавського споживача. По-третє, ми очікуємо принципову позицію щодо цілісності і остаточного вирішення придністровського конфлікту і очікуємо співробітництво на всіх рівнях по Криму, Донбасу і Придністров'ю", - сказав Сергій Остаф, директор ресурсного центру CReDO.
"Ми сподіваємося, що після перемоги Зеленського не буде ніяких радикальних змін в молдавсько-українських відносинах, збережеться те, що було досягнуто за Порошенка. Майбутній президент України повинен буде проводити лінію, спрямовану на зміцнення незалежності і суверенітету України, як це було в останні роки. Думаю, що сьогодні українське суспільство просто не прийме ніякої іншої моделі поведінки від свого президента. А частиною такої стратегії повинно бути і продовження співпраці з Молдовою, як з сусідньою країною, і попутником на шляху до Європейського союзу. Молдова в першу чергу чекає від нового президента України, послідовної позиції з питання Придністров'я. Сьогодні Україна - це наш реальний союзник в придністровському врегулюванні, і хотілося б, щоб так було і далі. Ми не знайомі з позицією Зеленського з Придністровської проблеми та це викликає в Кишиневі певну стурбованість", - вважає політичний оглядач Андрій Андрієвський.
Україна - не шоу-бізнес
"Порошенко був відкритий для Молдови і Румунії, цілком законно очікувати, що ця природна тенденція добросусідства збережеться. Новому президенту слід розставити пріоритети, щоб отримати кілька швидких перемог, з огляду на очікуваньння безпеки, стабільності і процвітання з боку населення. Можливо, що відносини з сусідами, не рахуючи Росії, не будуть пріоритетними, але вони є частиною майбутнього рецепту успіху", - сказав Міжнародний аналітик, політичний консультант Раду Магдин.
"Зеленський мобілізував протестний електорат проти нинішньої політичної системи. Це важливий урок для тих, хто має досвід в українській політиці, а саме, що все має змінитися, політична еліта повинна показати якісні перетворення. Я не думаю, що Бухарест буде змінювати зміст очікувань від України. Ми визначили деякі пріоритети і цілі в двосторонніх документах, які ми обговорили або підписали як держави-партнери або держави-члени деяких міжнародних організацій. Це стосується європейської інтеграції, проведення реформ, економічне співробітництво. Вони і надалі будуть основою нашого двостороннього діалогу. Я не думаю, що Румунія стане пріоритетом номер один на порядку двосторонніх відносин нового президента України. Новий президент буде дуже зайнятий вивченням того, що значить бути президентом такої країни, як Україна, щоб визнати, що рішення набагато важче приймати, коли ви підзвітні більш ніж 40 мільйонам громадян. Україна не шоу-бізнес. Це складна країна, яка живе в складні часи. Я думаю, що ми продовжимо діалог, але буде період перепочинку, щоб ми могли бачити, хто буде новим переговірником в Україні", - сказала політолог Анджела Грамада.
Більше ініціативи?
"Вірменія поки ще продовжує зовнішню політику колишньої влади, а саме, голосує в ООН проти українських резолюцій, продовжує "закривати очі" на проведення у Вірменії заходів, пов'язаних з Кримом, і т.д. і т.п. Не буду наводити всі аргументи, за або проти, того чому це відбувається, однак і від офіційного Києва ми не бачимо ініціатив щодо зміни ситуації. Домінує стереотипне мислення, що нібито Вірменія занадто "проросійська". І якщо це, в якійсь мірі, вірно щодо офіційного Єревану, то невірно щодо громадянського суспільства Вірменії. Разом з тим, у вірменському суспільстві не пов'язують зміни відносин між Вірменією і Україною з президентськими виборами, точніше, не замислюються над цим питанням. Що ж стосується особистостей, то очевидно, що Нікол Пашинян набагато легше буде співпрацювати і розуміти Володимира Зеленського, ніж Петра Порошенка. Пашинян і Зеленський люблять спілкування з громадянами, масові заходи, близькі за віком, не зв'язані з великим бізнесом - це все може допомогти встановленню довірчих відносин між ними", - сказав політичний експерт Степан Григорян.
Робочі відносини
"Я очікую, що нарешті будуть виконані вимога Майдану - стара, олігархічна система усунеться, щоб порода хапуна змінилася ефективними менеджерами, які не думаю в першу чергу про свої статки, а про народ і державу. Я глибоко впевнений - якщо ця зміна не відбудеться - спадщина Майдану буде програно. Це буде катастрофа для країни, і велика радість для Путіна. А що чекають в Німеччині? Відчуття, що нічого, на жаль. У політичному класі, здається, вважали за краще б далі працювати з Порошенком, бо його знають, на відміну від Зеленського. Але будуть нормальні робочі відносини і з тим, і з іншим. З Порошенко буде продовження в старому стилі - він практично закрив очі або, як мінімум, рот про те, що Меркель його "кинула" з Північним потоком-2 (та й не тільки). Може, деякі у нас бояться, що Зеленський буде менш мовчазний в цьому плані. Але це аж ніяк не факт. Ніхто не знає, як Зеленський буде проявляти себе президентом. Але, кампанія показала, настільки Порошенко вже далеко від народу", - сказав німецький журналіст Борис Райтшустер.
Свобода на експорт
"Думаю і для вас, і нас важливо, щоб Україна не просто продовжила свій курс на зближення з Європою, але досягла б рівня незворотності демократичних і ринкових перетворень. В цьому плані Білорусь є своєрідним "лакмусовим папірцем". Не можна демонструвати прагнення до демократії тільки "на експорт" і в той же час підтримувати диктатуру Лукашенка, мати з ним спільний бізнес, в тому числі і на війні. Ми очікуємо принципове ставлення до диктатур, до порушення прав людини це і буде показником зрілості демократії в Україні. Думаю, що Лукашенко буде наполегливо прагнути швидше завести відносини з новим президентом, щоб зберегти свій "сірий бізнес", буде розігрувати роль союзника і посередника, насправді допомагаючи Кремлю досягати своїх цілей в Україні. Напевно будуть лунати голоси західних "корисних ідіотів", що дають поради підтримати Лукашенко у "складній геополітичній ситуації".
Хотілося б, щоб не тільки новий президент, але і нова влада, яка, сподіваюся, буде працювати в режимі співпраці, а не протистояння, не піддавалася на виверти досвідченого інтригана Лукашенко і проявила політичну волю у відносинах з Білоруссю. Сьогодні саме Україна перебуває на передовій боротьби за свободу в нашому регіоні. Ваша свобода, незалежність і демократичний розвиток - це і наше майбутнє", - сказав білоруський політичний і громадський діяч Андрій Санніков.
Ніяких компромісів!
"Якщо говорити про очікування в Росії, то треба враховувати, що бачення російської опозиції і офіційної Москви діаметрально протилежні. На Форумі вільної Росії, як радикального крила російської опозиції, ми сподіваємося на продовження європейської інтеграції України, подальшого руху в бік вступу в НАТО і успіхів в побудові незалежної сучасної держави. Такі ж очікування щодо України присутні і в Литві. Для Путіна же і російського офіціозу - сильна незалежна Україна, інтегрована в Євросоюз і взаємодіє з НАТО - це сценарій, який не можна допустити ні в якому разі. Кремль робитиме все можливе для дестабілізації ситуації в Україні, ослаблення єдності вашої країни і буде намагатися перешкоджати руху України в Європу.
Новому українському президенту і його команді потрібно не забувати, що будь-яка форма компромісу з боку Києва буде сприйматися Путіним як прояв слабкості і сигналом до продовження тиску на Україну. Це путінське бачення світу, перевірене багато раз-якщо він не стикається з принциповою позицією і не отримує жорстку відсіч, він намагається зайти настільки далеко, наскільки це можливо", - сказав політичний експерт і співорганізатор "Форуму вільної Росії" в Литві Іван Тютрін.
Професор Вільнюського університету, інституту міжнародних відносин і політичних наук Вітас Юрконіс вважає, що Володимиру Зеленському потрібно готуватися до того, що доведеться бути більш серйозними.
"Важко сказати що-небудь про очікування, так як майже всі в односторонньому порядку говорили про пана Зеленського як про людину, яка не конкретна і не має змісту. Очевидно, що існують певні обмеження Конституції з боку парламенту і, в першу чергу, українського народу в плані зміни євроатлантичної перспективи. Я думаю, що нічого з цього не дозволило б розгорнутися в зовнішніх справах. Слід сподіватися, що новий президент буде набагато більш підготовленим і серйозним, ніж ми бачили його протягом усього кампа ії", - сказав Юрконіс