Деталі
"Свою роботу він присвячує загиблим від рук ворогів садівникам і виконує це безкоштовно. Для нього це принципова робота і саме цей біолог-дослідник вже неодноразово лікував дану липу", – повідомили у Київзеленбуд.
Сам Ігор Сінгер розповів УНН, що крім зламаної внаслідок буревію частини стовбура, липа має свої анатомічні особливості, які треба враховувати, а в роботу над лікуванням залучати різних фахівців.
Цитата
"Декілька років тому одні квазіфахівці збиралися знову перебетоновувати липу. А оскільки це бетонування дуже шкодило дереву, я провів певну роботу і попросив витягнути бетон, тому що він псував історичне дерево. Після цього була зроблена робота по консервуванню порожнини, тому що там є порожнина і цим не можна нехтувати. Ми за нею спостерігали, робили спеціалізоване підживлення і проводили обробки ран. Проте у цієї липи існувала певна анатомічна вада, яка формувалася дуже давно, орієнтовно 50-100 років тому. Вона полягає в тому, що між двома гілками під гострим кутом закладається кора в подальшому деревина розчахується і після сильного вітру може зламатися, що власне і відбулося", – зазначив дослідник.
Додамо
Зараз дерево травмоване, зроблено перші роботи і проводиться обстеження. Також, як розповів Сінгер, треба відстежувати реакцію дерева на ушкодження, адже вони не заростають миттєво, потрібно приблизно від 3 до 5 років. Коли формується тканина, вторинна камбіальна меристема, рана стає більш контрольованою, проте для уникнення інфікування проводиться обробка фунгіцидами, а сама рана закривається сіткою, щоб туди не потрапляла зайва волога, бруд та не починалося гниття.
"Після цих етапів дерево не зовсім стабільне, тому спочатку встановлюються тимчасові підпорки. Але підпора вже була там, її 20 років тому поставили і за цей час вона пробила порожнину, внаслідок чого інціювалося нове гниття. Тому підпорка недоречна. Зараз триває інженерний розрахунок, мені будуть допомагати деякі фахівці з інших країн світу. Будемо розробляти тимчасову підпорку, яку встановлюють не більше, ніж на 1-2 років, аби уникнути появи нових некрозів кори.
Після цього триватиме більш складна інженерна робота, тому що треба зробити спеціальну динамічну, а не статичну, систему. Вона представляє собою поліпропіленовий канат з гумовим амортизатором, який гасить коливання. Тобто це амортизатор, але в мотузці. Конструкція повинна кріпитися до певної опори, яку нам і треба розрахувати", – розповів Сінгер.
Нагадаємо
2 травня під час буревію відламалася частина стовбура 400-річної липи Петра Могили.