Цитата
“Насамперед, ми мали працювати в тих доволі жорстких рамках Мінських домовленостей, насамперед „Комплексу заходів з виконання Мінських угод“, деякі з положень яких стали каменем спотикання в процесі переговорів”, — сказав Мережко.
Деталі
За його словами, загальну переговорну позицію Росії, з якою зіткнулася українська делегація, можна представити так:
— Росія не є стороною Мінських домовленостей, а відтак не має жодних обов’язків за цими домовленостями.
— Росія є лише посередником між Києвом, з одного боку, та Донецьком і Луганськом — з іншого.
— Разом з тим, стверджували російські представники, Мінські домовленості є юридично обов’язковими для України як “частина міжнародного права” на підставі резолюції Ради Безпеки ООН.
— Своєрідною нескінченною мантрою для російських представників в ТКГ стала цинічна фраза “Росія погодиться з усіма домовленостями, які укладуть між собою Україна та представники Донбасу”.
“Цілком ясно, що така позиція Росії не тільки не відповідає фактам, але й тексту Мінських домовленостей, в яких чітко встановлювався трьохсторонній формат, в якому Україна та Росія є сторонами Домовленостей, а ОБСЄ відіграє роль посередника. Зрозуміло, що позиція Росії, яка, по суті, не бажала виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами, становила головну перешкоду для всього переговорного процесу”, — розповів Мережко.
Мережко наголосив, що другою серйозною проблемою переговорного процесу було те, що можна назвати “конфліктом інтерпретацій”.
“Йдеться про ті положення Мінських домовленостей, які були сформульовані таким чином, що неминуче викликали різні, навіть протилежні тлумачення. Так, приміром, сторони переговорів по різному трактують питання щодо черговості проведення місцевих виборів в ОРДЛО та встановлення повного контролю Україною над Україно-російським кордоном. Такі розбіжності в інтерпретації положень міжнародних домовленостей не є чимось новим у міжнародній практиці і їхнє подолання є цілком можливе, якщо є обопільна воля сторін переговорів дійти згоди. Однак непереборна проблема виникає тоді, якщо одна зі сторін перемовин недобросовісно використовує такі розбіжності в інтерпретаціях з метою заблокувати весь процес переговорів”, — розповів Мережко.
Доповнення
В травні 2020 року Зеленський затвердив склад делегації України для участі в ТКГ.
В кінці липня 2020 року Перший президент України Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України.
Президент Володимир Зеленський своїм указом увів його до складу делегації України для участі у ТКГ, визначивши його главою делегації, а також вивів із ТКГ другого президента Леоніда Кучму.
Нагадаємо, член української делегації в Тристоронній контактній групі по Донбасу Сергій Гармаш заявив, що Україна, попри втрати ЗСУ на Донбасі, не оголошує про вихід з перемир’я, щоб не втрачати інструмент впливу на Росію на переговорах.