“Цей крок суперечить відповідним китайським і міжнародним законам, він серйозно порушив суверенітет Китаю і нашкодив побудові стратегічної взаємної довіри між військовими силами двох країн”, — цитує агентство Reuters заяву міноборони КНР зазначивши, що Пекін був змушений направити власні кораблі і літаки для того, щоб попередити американські судна про необхідність покинути спірну акваторію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Другий китайський авіаносець, споруджений на базі колишнього українського, почав ходові випробування
У зовнішньополітичному відомстві Китаю закликали США припинити подібні дії. “Китай продовжить вживати необхідних заходів для захисту суверенітету і безпеки країни”, — наводить агентство повідомлення зовнішньополітичного відомства.
Раніше Reuters з посиланням на двох чиновників повідомило, що два американські кораблі, есмінець Higgins і ракетний крейсер Antietam, пройшли приблизно в 19 км від Парасельских островів. У США маневр бойових кораблів пояснили спробою протистояти обмеженням свободи судноплавства, які встановлює Пекін.
КНР протягом десятиліть веде суперечки з кількома країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону з приводу територіальної приналежності ряду островів у Південно-Китайському морі, на шельфі яких були виявлені значні запаси вуглеводнів. Йдеться перш за все про архіпелаг Сиша (Парасельські острова), островах Наньша (Спратлі) і Хуан’янь (риф Скарборо), на які, в тій чи іншій мірі, претендують Китай, В’єтнам, Бруней, Тайвань, Малайзія та Філіппіни.
За інформацією газети China Daily, в травні Китай у рамках навчань ВВС посадив на аеродромі, розташованому на одному з спірних островів, стратегічний бомбардувальник, здатний нести ядерне озброєння. У Пентагоні тоді повідомили, що мілітаризація спірних островів лише підсилює напруженість у регіоні.
Крім того, КНР активізувала роботи зі створення насипних територій поблизу деяких спірних ділянок. Як стверджують США і Японія, Пекін створив вже не менше семи штучних островів, які можуть мати подвійне призначення: військовий аеродром, морська база та інше. Пекін подібні звинувачення заперечує, заявляючи, що його діяльність носить виключно мирний характер.
Нагадаємо, у травні поточного року Міноборони Китайської Народної Республіки висловило рішучий протест у зв'язку з прийняттям закону про зміцнення співпраці США і Тайваню, який підписав 45-й президент Сполучених Штатів Дональд Трамп.