ukenru
golubovska-pro-viyavlennya-shtamu-delta-v-ukrayini-vzyala-zrazki-i-sama-vidvezla-v-laboratoriyu

Голубовська про виявлення штаму "Дельта" в Україні: взяла зразки і сама відвезла в лабораторію

 • 144475 переглядiв

Лікар розповіла про те, як були виявлені перші офіційні випадки "Дельти" і про те, чим цей штам відрізняється від інших

КИЇВ. 24 червня. УНН. В Україні офіційно підтверджено виявлення штаму коронавірусу "Дельта", що викликав найсильніший спалах епідемії в Індії. Уряд вже посилив правила в'їзду в Україну з чотирьох країн: ті, хто приїжджають з Індії, Великої Британії, РФ і Португалії, повинні мати негативний тест на коронавірус. У МОЗ обіцяють розробити і впровадити низку захисних заходів. Але поки на тлі загального зниження кількості хворих в Україні скорочують фінансування і згортають ковідні стаціонари. Про готовність до зустрічі з новим штамом, про те, як саме були виявлені перші офіційні випадки, а також про відмінності цього варіанта вірусу від попередніх, ексклюзивно УНН розповіла заслужений лікар України, головний інфекціоніст Ольга Голубовська.

- Ольго Анатоліївно, секретар РНБО заявив, що в Україні вже виявлено два випадки штаму "Дельта", скажіть, будь ласка, яким чином Україна це виявила? Якщо Ви знаєте, як він потрапив в Україну? І що нас чекає далі?

Цікаве питання в тому плані, що вже давно говориться про цей штам у засобах масової інформації, у професійному середовищі. Ми з вами знаємо, що 15 червня CDC (Центр з контролю захворюваності США) вніс цей варіант до списку таких, що викликають занепокоєння. Вони його довго вивчали, довго моніторили і все-таки внесли, тому що він має низку неприємних особливостей.

Природно, постає питання, самі бачите щоденні повідомлення про те, що в нових країнах він з'являється. Уже і ВООЗ позавчора заявила, що він домінує в багатьох країнах. І звичайно ж, я розумію, що нам потрібно теж вчасно виявляти. В епідеміології головне в протидії інфекційним хворобам - вчасно виявляти. Тому, природно, у мене була певна настороженість, і коли я дивилася пацієнтів за клінічною картиною і епідеміологічними даними, я запідозрила, що, ймовірно, це може бути Delta-штам. Ви бачите, яке зараз різке зниження захворюваності, клініки закриваються, напівпорожні стоять відділення. Це, звичайно, слава Богу! Але погано, якщо під цю ситуацію швиденько можуть позбавити фінансування ключові інфекційні стаціонари в Україні, мене це завжди турбує. Тому що, чесно кажучи, уже набридло за цей рік з таким надривом працювати всім і виправляти якісь помилки, які були за останні роки зроблено в області протидії інфекціям. Коли я запідозрила, що, ймовірно, це може бути "індійський" штам - Delta, то через РНБО звернулася до директора Інституту молекулярної біології і генетики, професора Михайла Тукала з проханням визначити варіант вірусу. Ці хворі лежали на той момент в одній з приватних клінік міста Києва, і щоб не втрачати час, тому що це було перед святами, я набрала матеріал і відвезла його в інститут.

- Самі в своїй машині?

Сама в своїй машині. Тому що питання треба було вирішувати швидко. Своєчасність та швидкість реагування в нашій справі дуже важливі завжди: як у протидії інфекціям, так і в постановці правильного і повного діагнозу.

- Тобто, це було минулої п'ятниці?

Так.

- Коли всі наші чиновники нагороджували медиків, Ви між нагородженням встигли подивитися хворих і при цьому ще набрати матеріал і відвезти його особисто?

Чомусь я була майже впевнена, що там це (штам Delta - ред.) і буде. Чому це важливо?.. Я ж прекрасно розумію, що поки не буде офіційного підтвердження випадків, ніхто нічого робити не буде.

- Офіційне підтвердження. Яким чином воно було отримано? Інститут молекулярної біології і генетики відправляв ці зразки кудись за кордон?

Ні, вони проводять такі дослідження у себе, вони мають такі можливості.

- Ольго Анатоліївно, але вчора голова комітету охорони здоров'я ВР Михайло Борисович Радуцький заявив про те, що Україна не має технічної можливості секвенувати вірус і визначати Delta-штам. Поясніть, яким чином вони могли це зробити або чогось не знає голова комітету?

Напевно, він не володіє повною інформацією з цього питання, можливо тому, що Інститут належить до системи Національної академії наук України. Я знаю, що у нас, на жаль, у питаннях протидії інфекційним хворобам мало хто володіє цілісною картиною. Радує, що Україна сьогодні має можливості секвенувати ці геноми.

Пам'ятайте, коли виник "британський" штам? Після січневого затишку прийшов зовсім інший варіант вірусу, зовсім інша хвороба, і ми як клініцисти це бачили з перших випадків, писали про це, вчилися лікувати по-новому, а наші структури офіційні, які відправляють у референс-лабораторії різних країн матеріали від наших пацієнтів, отримали результат, напевно, місяці через півтора після того, як у нас вже все горіло. І тоді перші випадки теж були виявлені практично випадково, і зараз це теж чисто справа випадку.

Я постійно говорю про одне й те ж, мені вже навіть іноді незручно повторювати вже сотий раз: в інфекційній патології найголовніше - це готовність до інфекцій. Тобто, має бути заздалегідь прописано: з'явився цей Delta-штам - значить, треба терміново міняти нормативні документи, давати рекомендації всім лікарям, включаючи лікарів первинної медико-санітарної допомоги. На що звертати увагу, що питати у пацієнтів. Адже найголовніше - це перші випадки хвороби. Вони головні чому? Тому що, по-перше, потрібно відстежувати перші контакти, для того, щоб пом'якшити поширення хвороби. Коли вже все горить, робити щось - абсолютно марно. Друге, чому важливо: тому що необхідно вводити загальнодержавні заходи, як зробила країна після засідання РНБО, де ми довго дуже сиділи сьогодні (23 червня - ред.) і все обговорювали. Я хочу ще раз підкреслити, що роль РНБО в ситуації, пов'язаній з COVID-19, важко переоцінити. Вони перші створили штаб, коли ще не було його в МОЗ минулого року. Усі їхні рішення - дуже правильні, і найголовніше, що мені дуже подобається, - вони повернули як консультантів кращих фахівців з біобезпеки, таких, як Наталія Олексіївна Виноград. Вона сьогодні (23 червня - ред.) зробила таку фундаментальну доповідь... Я вже забула, коли такі глибокі висновки чула. Ви ж розумієте, що це виявлення, ось цих людей, це не означає, що вони перші. Ясна річ, що цей вірус і раніше був у нас в Україні. Але ви бачите, що зараз немає зростання захворюваності, ми зараз внизу. І важливо саме в цей момент вловити, і ще краще, якби ми ще раніше це зробили.

- Зараз проводяться якісь епідеміологічні заходи з контактними?

Там, до речі, дуже цікаві історії. Ми теж це питання обговорювали, і я дуже сподіваюся, що саме будуть добре опрацьовані контакти цих двох людей. І далі, я дуже сподіваюся, що сімейні спалахи будуть виявляти вчасно. Ви ж згадайте, як було у нас у січні. Усе було тихо, спокійно, а потім дуже швидко раз - і за тиждень вже все...

Але саме, що мене турбує: те, що ми перебуваємо в стані хронічної недореформи, у якій ніхто нічого не розуміє. Національна служба здоров'я займається фінансуванням, більше їх нічого не цікавить. І я розумію, у них інші завдання. А у нас тут своє життя, свої реалії. І нехай було б про гроші, усі прекрасно розуміють, що треба економити, що грошей немає. Але коли хаотично цей процес відбувається, то наслідки обов'язково будуть плачевними. Наприклад, дають фінансування тим лікувальним установам, де свідомо якість надання медичної допомоги, зокрема хворим з COVID-19, буде набагато гіршою, тому що допомогу надаватимуть непрофільні фахівці. При всій моїй до них повазі, вони не можуть глибоко знати проблему, пов'язану з інфекційними хворобами, як я не знаю глибоко проблеми, пов'язані з їхньою спеціальністю. А у нас на сьогодні найголовніша загроза - це загроза втратити кращі інфекційні стаціонари, а в цих кращих стаціонарах працюють кращі фахівці, завдання яких - вчасно поставити діагноз. Я на всіх рівнях кажу: ви що робите? Вам скоро нікому буде діагноз поставити. Це ж треба розуміти філософію цієї спеціальності, треба вміти з хворими розмовляти, врешті треба хоча б знати назви хвороб, які зараз люди привозять. Лихоманка Західного Нілу, або Чікунгунья, або Денге, або ще щось. Усе це привозитись в Україну...

Дуже цікава історія була, як був поставлений перший діагноз хвороби Ебола в Західній Африці, якщо ви пам'ятаєте спалах трагічний 2014-2015 років. У Гвінеї і Ліберії працювала місія ВООЗ стосовно малярії, і коли виникли перші випадки захворювання, то всі думали, що це малярія. І вже коли ситуація почала виходити з-під контролю і пішло поширення в нових країнах, тоді тільки звернулися до фахівця з особливо небезпечних геморагічних лихоманок в Женеві, ім'я його не розголошується. І він навіть, не виїжджаючи в осередок, поставив діагноз. Так ось, я і кажу: вам же діагноз не буде кому поставити, не можна так з фахівцями поводитися. Подивіться, на що перетворилася система нашої протидії інфекційним хворобам: ми зустріли коронавірусну інфекцію без епідеміологів. У нас в осередках працювати елементарно нікому зараз. І велика заслуга нашого міністра (у 2020-2021 роках - ред.) Максима Степанова не тільки те, що ми протоколи зробили, про що ми неодноразово говорили. Цього року вперше 28 людей йде готуватися саме за фахом епідеміологія. Шість років не випускали взагалі. Так, 28 осіб епідеміологів на всю країну - це кіт наплакав. Але це краще, ніж взагалі нічого. Погодьтеся.

- Я погоджуюся, але я не можу погодитися з іншим: чому після того, як на РНБО було розказано про те, що два офіційно підтверджених випадки, тільки після цього збирається Кабмін, тільки після цього починається впровадження низки обмежувальних заходів для громадян, які прибули з Республіки Індія, Великої Британії, Північної Ірландії, Російської Федерації, Португалії. Скажіть мені, будь ласка, навіщо ще два, максимум три тижні тому Кабмін скасував обмежувальні заходи для громадян Індії? Дуже схоже на те, що права рука не знає, що робить ліва. Ми живемо півтора року в стані пандемії, бачимо, що відбувається в Індії, і зм'якшуємо для прибулих громадян карантинні заходи, чому?

Розумієте, справа вся в тому, що у нас, на жаль, повністю втрачено управління в країні. Ви все правильно сказали, у нас права рука не знає, що робить ліва рука.

Я, напевно, уже всім набридла, але скажу ще раз. Коли знищували СЕС, людей ввели в обман елементарно. Сказали, що там усі брали хабарі, але вони ж не сказали, що в СЕС працювали епідеміологи, які працювали в осередках, вони довідки не виписували, а працювали в осередках, проводили епідеміологічні розслідування. А епідеміологія - це наука у тому числі і прогнозування... Є певні закономірності розвитку епідеміологічного процесу. Як є закономірності розвитку інфекційного процесу. Я їх розумію і завжди кажу, ви наказами МОЗ не можете нівелювати ті закономірності, які мільйонами років відпрацьовані природою. Я ж казала, епідеміологи - це люди, які не тільки в осередках працювали, вони писали плани готовності. У цих планах готовності було все написано, який матеріал, у кого брати, як працювати з лікарями, як запаковувати цей матеріал, куди його постачати, яким транспортом. Ми відпрацьовували, я пам'ятаю, і це дуже складний процес. Коли ми відпрацьовували щодо Еболи, ми проходили навчання нескінченні. Я пам'ятаю, коли був спалах Еболи в Західній Африці, тоді ще санітарна-епідеміологічна служба була, фахівці були. Ви пам'ятаєте, яку війну влаштували протичумному інституту в Одесі з кращими фахівцями? Там же війна не на життя, а на смерть була. Увесь цей час проводилася системна, масштабна війна з усім професійним середовищем. От і все...

Щодо Еболи, тоді ще була СЕС, ми відпрацьовували. Я була у відпустці, мене відкликали з відпустки, ми півтора місяця кожен день сиділи в міністерстві з усіма службами. Аеропорти, транспорт річковий, морський, який хочете, і ми аналізували документи, які випускалися в Центрі з контролю захворюваності США, ВООЗ, вирішували, що нам тут робити, якщо буде завезення випадку. Ми в Одесу виїжджали і проводили навчання, у Києві проводили навчання. Врешті, коли нам привезли підозру на Еболу, я вам скажу, теж була дуже напружена ситуація, попри те, що було все відпрацьовано до дрібниць, шлях відпрацьований - хто куди заходить, виходить. Лікар, який контактує з хворим, він же з ним залишається. Він нікуди не виходить, він не може, він потенційно інфікований. Тоді ми спрацювали так, що у нас навіть була місія ВООЗ з імплементації міжнародних медико-санітарних правил, через рік вони приїжджали і говорили, що будемо ставити Україну в приклад, як спрацювали відносно тихо і спокійно. Зараз ніхто нічого не знає, усе хаотично.

Чому я була націлена на те, що потрібно ситуацію якось підштовхнути ось такими якимись діями, а інакше ми знову зануримося в цілковиту божевільню, а вже люди не витримують фізично.

- Ми в цій божевільні як-не-як уже перебуваємо півтора року практично...

А яке покарання отримали люди, які в цей хаос нас занурили? Вони пішли керувати міністерством. Це таке покарання.

- Давайте розберемося, що було б, якби Ви, як людина-сканер, а про Вас і такі легенди ходять, інтуїтивно, не запідозрили як професіонал, що ось тут може бути Delta-штам? Якби Ви в п'ятницю, передсвятковий день, не підняли на вуха, як Ви вмієте, пів країни, не посадили собі в машину ці зразки і не повезли в ручках їх особисто. Тобто, люди б одужали, а воно б далі поповзло?

Виявилося б пізніше. Рано чи пізно - виявилося б. Я вам кажу, ми виявили "британця", коли вже захлиналися в клініці, ми вже лекції читали нескінченні лікарям і говорили, що ви знаєте, що це вже зовсім інша хвороба. Я ще скаржилася, що довелося переучуватися самим і лікарів переучувати, уже все горіло, а зараз не горить. Тому зараз почалися хоч якісь обмежувальні заходи, у нас сезон відпусток, усі кинулися відпочивати, причому і в ті країни, де можливе перемішування різних варіантів вірусу і можливі завезення в нашу країну. Тому, радує, що вже якісь бар'єри встановлені.

У нас далі немає розуміння стосовно того, хто повинен зараз працювати в осередку, хто повинен пропрацювати контакти, хто повинен куди відвезти матеріал від хворих. Виходячи з цього, у мене дуже просте питання. Спочатку нинішній міністр охорони здоров'я був головним санітарним лікарем, який повинен був все це прописати, він не прописав, за що пішов на підвищення. А що ми будемо робити далі? Ми так і будемо в хаосі? Коли почнемо захлинатися, почнемо кликати волонтерів, брати гроші з чергового "ковідного" фонду?

Я тисячу разів говорила і ще раз повторюю, у нас зараз в системі протидії інфекційним хворобам - цілковитий хаос. У нас досі на законодавчому рівні не прописана процедура проведення епідемічного розслідування. А навіщо нам тоді в країні санітарний лікар головний? Навіщо ці посади порожні, що не мають під собою нічого? Повернули ці посади для того, щоб хоча б координувати якісь дії. Я людина, яка все життя працювала в цій системі. Ви ж розумієте, що державна машина дуже в'язка. А контакт з відповідальними особами повинен бути постійний, у тому числі і телефонний. Раніше була норма - якщо підозра на небезпечне інфекційне захворювання, протягом 40 хвилин повинен бути сповіщений Прем'єр-міністр. І коли у нас в Олександрівську лікарню привезли підозру на Еболу, головний санлікар, тоді - Святослав Протас, мені дзвонив і уточнював інформацію, адже країна повинна про це сповіщати весь світ. А я тоді була головним позаштатним інфекціоністом, зараз в нашій країні немає такої посади. Ми, напевно, єдині в світі такі. Ось ми посиділи, поговорили, щось буде зроблено,.. сподіваємося, що щось буде...

- Я реально не розумію, навіщо Кабмін кілька тижнів тому скасував обмежувальні заходи для тих громадян Індії, які приїздять, це була подача МОЗ, можете пояснити логіку такого кроку?

Що я можу вам сказати? Ну, повний непрофесіоналізм. У нас професіонали залишилися, але їх же нікуди не пускають, їх же ізолюють від усього, з ними не радяться, як годиться. Іноді, або коли потрібно рятувати ситуацію, тоді змушені вже. Професіоналів традиційно не люблять у нашій країні, їх цінують в інших країнах, куди ми весь час йдемо, але своїм шляхом.

І ми не проти реформи, ми проти бездумних реформ. Тому що виправляти потім ситуацію все одно доводиться на горбу тих лікарів, які загинаються в цих стаціонарах. У Китаї все тихо і спокійно, правда, і в Сінгапурі все тихо і спокійно... Сінгапур, Південна Корея, але якщо там виникає хоч один випадок, то, по-перше, вони виявляють цей випадок.

- Ми виявили новий штам завдяки Вам. Далі що? У Вас є інформація, чи вже пішов працювати хтось з контактами?

Я ж не головний санітарний лікар, але ми обговорювали, і ми вже говорили, що найголовніше зараз - відпрацювати ось ці два випадки. Зрештою, взагалі почати, але знову-таки, ви уявляєте, у такій ситуації зараз все це буде на громадських засадах. Будь-який епідеміолог може відмовитися виходити в осередок, тому що ніде не прописана ця процедура. Але вони підуть, тому що професіонал не може інакше, він навпаки хоче щось зробити. Повинна бути вертикаль і жодної децентралізації, яку нам придумали зі своїми законопроектами з громадського здоров'я, де потрібно децентралізувати системи протиінфекційного захисту. Коли почався ось цей хаос, ви пам'ятаєте, як ми з Китаю забирали своїх співвітчизників і що там творилося в цих Нових Санжарах, до речі, у яких за місяць до цих подій ліквідували лабораторний центр. І поки туди не заїхали фахівці-епідеміологи з Міністерства внутрішніх справ, там теж у купу це все ніхто зібрати не міг. І коли у тому числі приїхала Колос Лариса Антонівна - відомий епідеміолог. І треба віддати належне керівництву МВС, що вони цю вертикаль зберегли.

- Так давайте передамо протиінфекційний захист у відання МВС, так хоч порядок буде?

Я ж тільки за, але ви ж розумієте, що все залежить від політичної волі держави, від керівника, від розуміння. Я досі реформаторів наших зрозуміти не можу. Намагаюся їх зрозуміти, адже ніхто з нас не прагне на якісь посади, ніхто не прагне підірвати чийсь авторитет. Вони ж самі свій авторитет підривають, правда ж? А ми прагнемо зберегти життя людей, і я просто вже знаю, що закінчуються сили і у медпрацівників. Важко в багатьох країнах, але в багатьох країнах немає таких злиднів серед лікарів.

Тому скільки можна вимагати високої моралі і нескінченної роботи від людей, які перебувають на межі бідності? І мені дуже шкода хворих. Ви знаєте, у мене дуже велика практика. До мене люди зверталися найрізноманітніші, і я бачу якісь проблеми у людей на різних рівнях їх соціального стану. Я ж казала вже в інтерв'ю неодноразово, що, вибачте, ці реформатори думають, що вони знайдуть собі можливість лікування, а найбільші трагедії будуть стосуватися простих людей. Тому, чому вони так чинять опір елементарним, здоровим міркуванням, я просто абсолютно не можу зрозуміти. Якщо йдеться тільки про те, що хтось взяв якийсь грант і під цей грант понабирали людей, які нічого в системі не розуміють, і такий хаос створили. Ви побачите, що світ перегляне свої системи протидії. У 2019 році у New York Times була величезна стаття, яка називалася "Страшна нестача лікарів-інфекціоністів". І тоді їм не потрібна була особливо ця спеціальність, вони ліквідували епідемії, у них немає такої кількості хворих з туберкульозом. А у нас така парадоксальна в країні ситуація, на що виділяється найбільше грошей і донорських, і державних, тих інфекцій у нас найбільше йде поширення. Тому що туберкульоз - лідируємо, мультирезистентний туберкульоз - лідируємо, гемоконтактний гепатит - на перших місцях теж у Європі. І ще лідируємо за загальною кількістю, темпами поширення мультирезистентного туберкульозу навіть серед дітей. Це ж говорить про те, що, напевно, якісь системні речі робляться неправильно. І я не хочу думати, що вони спеціально системно це роблять, щоб ми потопали в різних епідеміях. Тому країни, де дуже неблагополучна ситуація з інфекційними хворобами, вони повинні створити системи протидії свої. Це не такі великі гроші. Нам постійно говорять, що це дуже дорого. Мені говорили, що такого (системи захисту - ред.) немає ні в Європі, ні в Америці.

І ми дивимося на Європу і Америку, а вони виявилися одними з найбільш постраждалих (від коронавірусу - ред.). Думаю, вони будуть все це переглядати.

Коли мені кажуть, що це дорого, та послухайте, а ось ця вся ситуація - вам недорого? А скільки людей поховано, це не дорого? Ви подивіться на благополучні країни, вони спокійно собі живуть, у них зростання ВВП, у них ніхто не вмирає масово. Тисячу раз говорили, заберіть корупційну складову і залиште нам вертикаль. Я дуже сподіваюся в цій ситуації, що в тому числі РНБО відстоює наші позиції і чує фахівців. Але це вже не жарти, бо, по-перше, ми ще не пройшли цю ситуацію, і будуть ще нові варіанти вірусу. Я не хочу думати ні про що погане. Я взагалі оптиміст за натурою. Хоча, чесно кажучи, деякі наші керманичі все менше і менше залишають поля для оптимізму. Але якщо аналізувати ситуацію з коронавірусом з березня минулого року, то кожен спалах був важчим, ніж попередній. Причому набагато важче. І ми зараз бачимо, що в Санкт-Петербурзі, у Москві, що в Індії було. І закінчитися ця коронавірусна інфекція, тому що ніщо не вічне, закінчитися епідемічний процес, і прийде нова пандемія. Про що вже попередила ВООЗ, попереджала вже кілька разів. Останній раз на 74-й сесії Всесвітньої асамблеї, яка ось тільки закінчилася. Я це до того, що притомні країни і притомні керівники, вони розуміють це, і вже можна було давно виправити цю ситуацію.

- А в зв'язку з новоявленими штамами, що робити будемо? Що робити українцям? Їм переглянути свої відпускні плани? Їм зараз бігти щепитися? Чи збереже щеплення їхнє здоров'я?

Я тоді скажу про особливості Delta-штаму, чому її внесли в перелік варіантів, що викликають занепокоєння. Перше, це варіанти, які частково випадають із нашого поствакцинального імунітету, так і після перенесеного захворювання. Це штами, які набагато більше контагіозні, заразні. У три рази цей штам заразніший, ніж звичайні штами. Це говорить про те, що може бути швидка потреба у великих кількостях госпіталізацій. Вірусне навантаження більш бурхливо наростає в перші кілька днів: дуже висока температура тіла. Найчастіше діарейний синдром, частіше виникають катаральні прояви у вигляді нежиті. Це не дуже було характерно для попередніх штамів. Це штами, які важче піддаються терапії. Усе те ж, що було з "британським" штамом. "Британський" штам теж був внесений до списку тих, що викликають занепокоєння.

Частіше хворіють діти, багато випадків 12-20 років, більше, ніж у минулих штамів. Тому ми обговорювали готовність дитячих стаціонарів теж, у тому числі. Низка неприємних особливостей.

Що робити українцям? Відпустки не скасовувати, але треба захищатися. Потрібно, щоб людина була імунна. Якщо вона перехворіла і має антитіла, то робити щеплення через 3-6 місяців, якщо антитіл немає, то робити щеплення однозначно, окрім індивідуальних особливостей. Я говорила і говорю: найголовніше для людей, вони повинні захистити самі себе. Тому, коли йдуть міркування про колективний імунітет, ви знаєте мою думку, з цього приводу я вже говорила, то це щось таке, з області фантастики, але це зовсім не те, що уявляють люди собі, що ось колективний імунітет. Усі перехворіють. У нас вже перехворіла достатня кількість людей. З'являються нові варіанти, які вислизають від імунітету.

Люди, особливо групи ризику, вони повинні знати дві речі: перше, вони повинні мати імунітет. Зараз, я вже сказала, що вислизають і від вакцинних штамів. Зараз ще вивчають різні вакцини по-різному. Але опеньків таки ми з вами знаємо, що T-клітинна відповідь при цьому захворюванні досить хороша, сильна, і ми її не оцінюємо, ми оцінюємо тільки антитіла, а це не весь імунітет. І друге, що повинні знати люди, особливо з груп ризику, що вони повинні при перших клінічних симптомах вчасно звертатися до лікаря. Третє, що треба знати, що дистанціювання і носіння масок у місцях, де велика кількість людей, треба буде ще дотримуватися. Тому що, коли піде зростання захворювання, треба розуміти, що тяжкість перебігу - це в тому числі дозозалежний процес. Тому, навіть якщо ви отримуєте просто трохи меншу дозу, а маска мінімізує ризики, то всі шанси на легшу форму перебігу хвороби. До речі, всі ж пам'ятають ці пристрасті за масками: на кого треба надягати маски, на кого не треба, це ж пів року обговорювали, це ж просто світ зійшов з розуму.

І загалом, рятуйтеся і готуйтеся до обмежень. Так, поки ось так, але по-іншому не можна. А лікарі, як би їм складно і важко не було, як би система не витісняла фахівців, завжди будуть надавати допомогу і стояти біля ліжка хворого. Це те, що ми обрали своєю життєвою дорогою, і жодні реформатори нас не змусять перестати допомагати тим, кому ми потрібні.

Українські Національні Новини

Здоров'я