Деталі
Під час дослідження вивчили плазму 450 матерів, дітям яких поставили діагноз аутизм, і 342 матері, діти яких народилися без нього.
Результати використали для розробки імуноферментного аналізу.
Учені шукали вісім протеїнів, через які, як вважається, відбувається імунна відповідь організму матері, яка впливає на нервову систему плоду.
Раніше вважалося, що таке може зробити лише імунітет, а не антитіла і лейкоцити. Тепер стало зрозуміло, що на мозок плоду можуть впливати і материнські антитіла.
У 2019 році опублікували наукову роботу імунологів Карен Джонс і Джуді Ван де Вотер з Каліфорнійського університету, у якій показали процес того, як материнські антитіла можуть впливати на ключові білки в нейронах плоду. Що в результаті призводить до збільшення материнських антитіл, які і атакують нервову систему дитини.
У нинішньому дослідженні вченим вдалася оцінити, який вплив мають комбінації антитіл, пов'язаних з показниками розвитку. Розроблений ними аналіз зі 100% точністю вказав наявність комбінацій антитіл, здатних викликати аутизм.
Зазначається, що створений на основі цього аналізу діагностичний інструмент не може абсолютно точно спрогнозувати майбутній розвиток аутизму, але він дає уявлення про ризики.
Доповнення
Раніше науковці навчилися виявляти аутизм за допомогою генетичних методів.
Аутизм – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.
Статистика
- 1 із 88 дітей має аутизм. При ранньому втручанні та корекційних заходах дитина може бути повністю адаптована до соціального життя.
- На 30% зростає кожного року кількість дітей з діагнозом аутизм в Україні.
- У 1,5 річному віці дитині можна провести скринінг за спеціальним тестом.
- У 4 рази частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток, діагностується аутизм.