Цитата
"Мова йде фактично про публічних службовців. Сюди входять всі державні службовці, працівники органів місцевого самоврядування, працівники об’єктів критичної інфраструктури і журналісти. Мова йде про те, що якщо людина загинула, або була поранена при виконанні своїх службових посадових обов’язків. Ви знаєте, що на початку війни підняли виплати до 15 млн гривень у разі загибелі військовослужбовця. Сюди відноситься багато структур – ЗСУ, та не тільки, а для тих, хто забезпечує функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Тобто, якщо люди перебували при виконанні отримали поранення або загинули – їм теж передбачається така виплата. А також журналісти, бо ви важливий фронт, який допомагає перемогти у цій війні, звертає увагу, та світ завдяки вам все бачить", - розповів Фролов про законодавчу ініціативу.
Нардеп зауважив, що наразі, нажаль, через брак коштів у бюджеті можливості держави обмежені.
У проекті закону до першого читання передбачені наступні компенсації: разі загибелі – 1 млн гривень, у разі встановлення першої групи інвалідності – 800 тисяч гривень, другої групи – 500 тисяч гривень, третьої групи – 200 тисяч гривень. І якщо людина постраждала та втратила працездатність без групи інвалідності – 100 тисяч гривень.
"Порядок виплат буде встановлено Кабміном. Ми навіть ще не знаємо, скільки людей насправді загинуло чи постраждало. В нас же є окуповані міста і ми ще не маємо точної інформації. Ми рахували попередньо по держслужбі, по закладам охорони здоров’я, але це ж все одно не остаточні дані. Закон може бути прийнятий і впродовж війни, якщо запрацюють усі механізми, буде затверджений порядок. Це закон про допомогу від держави для цивільних героїв", - розповів Фролов.
Нардеп очікує, що в майбутньому ці виплати можливо буде здійснювати за рахунок репарацій і інших виплат стягнених з держави агресора через міжнародні договори. Однак, поки давати прогнози, коли буде ухвалений сам законопроект про виплати, нардеп не береться.
Додамо
Ініціатори законопроекту наводять сумну статистику, яка є попередньою. Зокрема, трагічний випадок, що завдав значних втрат, стався на Миколаївщині, де окупанти влучили в будівлю ОДА, загинуло 38 державних службовців, є поранені, зниклі безвісти. Попередньо такі ж факти сталися в Харківській ОДА, загинуло 29 держслужбовців при виконанні обов’язків в адмінбудівлі. Крім того, за період з початку повномасштабної війни до кінця квітня 2022 року під час виконання службових обов’язків загинуло 9 працівників закладів охорони здоров’я Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської областей, поранено 44 працівників (вогнепальні поранення, важкі поранення, включаючи травматичні ампутації та вогнепальні поранення в голову). При цьому, на сьогодні відсутні будь-які законодавчі гарантії щодо захисту публічних службовців, працівників об’єктів критичної інфраструктури, журналістів або членів їх родин у разі загибелі (смерті) годувальника або поранення під час виконання службових обов’язків у період війни.