Так, у своєму рішенні Європейський суд зазначає, що застосування люстраційних заходів до заявників не передбачало будь-якої індивідуальної оцінки їхньої поведінки. Фактично ніким не затверджувалося, що заявники самі вчиняли якісь конкретні дії, що підривають демократичний контроль, національну безпеку, оборону і так далі. Вони були звільнені в силу закону лише за те, що займали певні посади на державній службі у той час, коли Янукович був президентом України.
Понад те, ЄСПЛ підкреслив, що глибокий характер заходів, застосованих до заявників, у поєднанні з жорстким формулюванням, використовуваним у розділі 1 закону "Про очищення влади", може свідчити про те, що деякі з цих заходів були мотивовані помстою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерти прогнозують часткову відміну закону про люстрацію в Україні
"Відповідно до заяв Верховного Суду і уряду, мета люстрації полягала в тому, щоб відновити довіру до державних інституцій і захистити демократичне управління. Проте, ці цілі могли б бути досягнуті менш нав'язливими засобами - де це можливо, шляхом проведення індивідуальної оцінки, відстороненням заявників від їхніх повноважень і переведенням їх, де це можливо, на менш значимі посади", - цитує "Судово-юридична газета" рішення суддів ЄСПЛ.
Окремо ЄСПЛ розкритикував роботу КСУ, який за багато років так і не зміг поставити крапку в люстраційній справі.
"Роль КСУ як зберігача Конституції зобов'язує його іноді брати до уваги міркування, відмінні від дотримання простого хронологічного порядку, в якому справи вносяться до списку: такі, як характер справи та її значення в політичному і соціальному плані. Ця специфіка також повинна враховуватися при оцінці ефективності звернення до Конституційного Суду як засобу правового захисту і тривалості розгляду справи", - заявив ЄСПЛ.
Також Європейський суд визнав доречним зазначити, що "терміни для розгляду справ Конституційним Судом, встановлені внутрішнім законодавством, були значно перевищені без переконливого пояснення", пише "Судово-юридична газета".
Як повідомляв УНН, Гельсінська спілка закликала КСУ визначитися з конституційністю закону "Про очищення влади".
Також відзначимо, що КСУ 24 жовтня продовжить розгляд закону про люстрацію.