Закон "Про очищення влади" ухвалили через півроку після Революції гідності. Документ відразу ж відправили до Венеціанської комісії, яка висловила серйозні зауваження до ЗУ. І якби ВР чотири роки тому врахувала їх, то сьогодні рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) не було б, цитує видання колишнього народного депутата Ігоря Попова.
"Нам рекомендували замінити "пакетну" люстрацію чиновників на персональну юридичну відповідальність і передбачити для них право опротестовувати рішення про звільнення в досудовому порядку. Але ці рекомендації не були почуті", - констатував він.
Так, сьогодні на розгляді ЄСПЛ перебуває 125 звернень з питань люстрації. Перший кейс - це справа "Полях та інші проти України". Він стосується 5 чиновників: колишнього заступника начальника Головного управління кадрів і забезпечення діяльності органів прокуратури, начальника організації роботи з документами ГПУ В'ячеслава Поляха, колишнього заступника начальника управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Миколаївській області Дмитра Басалаєва, ексзаступника прокурора Чернігівської області Олександра Яся, співробітника податкової інспекції Яремчі Романа Якубовського та ексзаступника начальника Управління АПК Олександрівської райдержадміністрації Донецької області Сергія Бондаренка.
"Поляха, Басалаєва і Яся звільнили на підставі того, що вони займали керівні посади на держслужбі під час президентства Віктора Януковича. Якубовський позбувся крісла за несвоєчасну подачу заяви про люстраційну перевірку. Бондаренко ж поплатився за своє компартійне минуле: на початку 1990-х був другим секретарем райкому КПУ", - нагадує видання.
При зверненні в ЄСПЛ всі п'ятеро апелювали до статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вони посилалися на статтю 8 "Право на повагу до приватного і сімейного життя", а також на статтю 6 "Право на справедливий суд", оскільки судові процеси за їх позовами у вітчизняних судах тривають більше чотирьох років і до сих пір не завершені.
"У своєму рішенні ЄСПЛ зазначає, що застосування люстраційних заходів до заявників не передбачало будь-якої індивідуальної оцінки їх поведінки і ніким не доведено, що заявники здійснювали будь-які дії, що підривають демократичне управління, національну безпеку, оборону країни і т. д. Їх звільнили лише за те, що вони займали певні посади на держслужбі в той час, коли президентом України був Янукович", - йдеться в повідомленні.
ЄСПЛ також наголосив, що характер заходів, застосованих до заявників, в поєднанні з жорстким формулюванням, використовуваним в розділі 1 Закону "Про очищення влади", може свідчити про те, що деякі з цих заходів мотивовані помстою.
"Відповідно до заяв Верховного Суду і уряду, мета люстрації полягала в тому, щоб відновити довіру до державних інституцій і захистити демократичне управління. Проте, ці цілі могли б бути досягнуті менш нав'язливими засобами: де це можливо, шляхом проведення індивідуальної оцінки, відстороненням заявників від їх повноважень і переведенням, за можливості, на менш значимі посади", - відзначили в ЄСПЛ.
Більш того, судді Європейського суду взяли до відома аргумент першого заявника про те, що Президент України, який підписав люстраційний закон, сам дев'ять місяців служив міністром в уряді президента Януковича.
З огляду на вищевикладене, рішення ЄСПЛ відкриває можливість для скасування в цілому люстрації зразка 2014 року, говориться в матеріалі видання.
Як писав УНН, суди почали "діставати з-під сукна" позови люстрованих ексчиновників.
Нагадаємо, за оцінками начальника відділу виконання рішень Європейського Суду з прав людини, Генерального департаменту з прав людини і верховенства права Ради Європи Павла Пушкаря, визначаючись з питанням люстрації, КСУ повинен враховувати висновок ЄСПЛ.
КСУ, в свою чергу, активізував розгляд ЗУ "Про очищення влади", і експерти прогнозують рішення з цього приводу найближчим часом.
Юристи вважають, що КС не буде скасовувати весь люстраційний закон, але визнає неконституційними окремі його норми.