Україні необхідно активізувати зусилля для приведення своїх законів у відповідність до норм ЄС і створення необхідних інституцій для управління сферою інтелектуальної власності, а також вживати більше заходів для боротьби з підробками та піратством, зауважили у Євросоюзі.
Так, у ЄС нагадали, що Україна зобов’язалася привести своє законодавство у сфері інтелектуальної власності у відповідність до норм ЄС і практик правозастосування. Відповідно до Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, передбачено здійснення реформ у сфері авторського права, товарних знаків, промислових зразків, топографій напівпровідників, патентів, сортів рослин і забезпечення дотримання законодавства, у тому числі під час перетину кордону.
Впровадження цих реформ є на порядку денному щорічного міждержавного Діалогу між Україною та ЄС щодо прав інтелектуальної власності.
“Сьогодні наша увага зосереджена на правозастосуванні, зокрема на проблемах, пов’язаних з великими обсягами торгівлі контрафактними товарами в Україні та споживчими ризиками. Звичайно, це проблема не лише України. За інформацією Управління інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD), торгівля контрафактом і піратською продукцією становить щорічно близько 460 мільярдів євро в усьому світі. В ЄС контрафактна й піратська продукція становить близько 7% її імпорту, або 121 млрд євро на рік”, − зазначила керівниця відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Яна Герцег напередодні Діалогу.
Так, Представництво Європейського Союзу в Україні, МЕРТ, Український альянс по боротьбі з підробками і піратством та Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) за день до зустрічі Діалогу організували захід “Я купую справжнє!” для широкого загалу, щоб підвищити рівень обізнаності українців у питаннях фальсифікації та щодо позитивних аспектів прав інтелектуальної власності.
За даними компаній-членів ЄБА, минулого року в Україні частка фальсифікованих або незаконно ввезених товарів включала серед іншого: кава − 40% (близько 25 млн доларів), алкогольні напої − 60% (близько 400 млн доларів), агрохімічні продукти − 25% (близько 200 млн доларів), побутова техніка та електроніка для певних категорій − від 50% до 70% (300−400 млн доларів).
“Наприклад, процес створення контрафактної кавової продукції починається з імпорту великої кількості сировини з іноземних заводів для виробництва розчинної кави, при чому її митна вартість занижується в два-три рази. Торік, за даними компаній-членів ЄБА, Україна імпортувала близько 3,8 тис. тонн кави. Тільки в галузі виробництва кави державний бюджет недоотримав понад 17 млн доларів. Зрозуміло, що заниження митної вартості впливає на ціну кави для споживача. Проте підроблена кава має набагато гіршу якість і смак, ніж оригінальний продукт”, − зауважив координатор проекту ЄБА з чесних правил торгівлі кавою Coffee Fair Trade Сергій Вербов під час заходу.
Як повідомляв УНН, раніше Данилюк обговорив реформу цивільної безпеки України з місією ЄС.