За словами міністра, цей пакет підзаконних актів спрямований на дерегуляцію будівельної діяльності, поліпшення умов ведення бізнесу, зменшення зловживань контролюючими органами у видачі дозвільних документів, усунення корупційної складової, а з іншого боку — на підвищення відповідальності забудовників.
“Ми прийняли наступні нововведення:
— Скасували категорії складності (яких було 5) й перейшли до класу наслідків, визначення яких зараз чітко врегульовано. Адже раніше найбільше корупційних зловживань виникало саме у питанні визначення категорії складності об’єкту, що в свою чергу впливало на вид дозвільного документу (декларація або дозвіл).
— Скасували декларацію на початок виконання будівельних робіт. Відтепер будівництво об’єктів з незначними наслідками (СС1) здійснюватиметься за повідомленнями, а об’єктів з середніми та значними наслідками (СС2 та СС3) — за дозволами.
— Встановили чіткі рамки й критерії для перевірок — в залежності від ступеню ризику об’єкту. Зокрема: — з високим ступенем ризику (СС3) — не частіше одного разу на два роки; — середнім ступенем (СС2) — не частіше одного разу на три роки;
— з незначним ступенем (СС1) — не частіше одного разу на п’ять років.
— Затвердили перелік будівельних робіт, що не потребують отримання дозволів на початок їх виконання та не потребуватимуть прийняття в експлуатацію. Серед таких робіт є відновлення благоустрою, дитячих і спортивних майданчиків, перепланування ненесучих стін в квартирах, заміна покриття покрівель будинків, монтаж технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку, забезпечення безперешкодного доступу для інвалідів, будівництво фортифікаційних споруд тощо.
— Закріпили норму про залучення громадських інспекторів, в тому числі з числа осіб з інвалідністю до прийняття об’єктів в експлуатацію та здійснення державно-архітектурного будівельного контролю для визначення норм для безперешкодного доступу до об’єктів будівництва.
— Передбачили можливість отримання сертифікату (прийняття в експлуатацію) через електронну систему”, — розповів Г. Зубко.
Зазначається, що розроблений Мінрегіоном закон від 17.01.2017 р. № 1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” набирає чинності з 10 червня 2017 року.
Як раніше повідомляв УНН, у НБУ прогнозують стабільність на ринку нерухомості та пожвавлення будівельної активності. Основним трендом залишатиметься комплексний розвиток територій. Йдеться про багатофункціональні комплекси, що включають житлову та комерційну забудову.
В Україні прикладом комплексної забудови є споруджуваний у Броварах ЖК Scandia, який претендує на звання одного з найбільших житлових комплексів країни. Згідно з проектом, на території комплексу буде розташований окремий торгово-офісний центр, дитячі садки, школи, стадіони, парк з озером та інші об’єкти інфраструктури.
Згідно із затвердженим в “Діпромісто” планом забудови житлового комплексу, в 100 житлових будинках ЖК Scandia поселиться близько 17,5 тисячі людей, що є оптимальним з точки зору норм ДБН.