“...проект рішення авторства депутатів Київради Володимира Бохняка та Петра Кузика був зареєстрований у канцелярії міської ради. Документ передбачає, що у дати, пов’язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті Героїв, перелік яких наведено нижче, здійснюється підняття біля адміністративного будинку Київської міської ради, а також на будівлях чи біля будівель, у яких розміщуються районні у м. Києві ради, революційного червоно-чорного прапора ОУН”, — йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посла Польщі запросили на Бандерівські читання в Києві
У “Свободі відзначають”, що перелік дат, наведений у додатку до проекту рішення не є вичерпним і революційний прапор ОУН може бути вивішений у інші дати.
Також проект рішення передбачає рекомендацію керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, громадських об’єднань м. Києва вивішувати революційний прапор ОУН на будівлях у дні, затверджені в додатку до цього рішення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Тернополі вирішили піднімати прапори ОУН-УПА на всі державні свята
Перелік дат: 1 січня — День народження голови Проводу ОУН — Степана Бандери; 22 січня — День Соборності України; 29 січня — День пам’яті Героїв Крут; 3 лютого — Створення ОУН; 20 лютого — День пам’яті Героїв Небесної Сотні; 5 березня — Річниця з дня смерті генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Романа Шухевича; 14 березня — День українського добровольця; Третя неділя травня — День пам’яті жертв політичних репресій; 23 травня — День Героїв; 14 червня — День народження полковника Армії УНР, команданта УВО, першого голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця; 30 червня — Проголошення Акту відновлення Української держави, день народження генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА, голови Секретаріату УГВР Романа Шухевича; 30 липня — Створення УВО; 14 жовтня — День захисника України, день створення УПА.
Нагадаємо, Верхня палата польського парламенту (Сенат) прийняла поправки до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, які вводять покарання за використання формулювання “польські табори смерті” і поширення інших фактів про участь поляків у Голокості, які влада країни вважає неправдивими.