Деталі
У південному місті Сочі Путін провів двосторонню зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Потім президент Росії зустрівся з Алієвим та прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном разом, після чого сказав, що проведе окрему двосторонню зустріч із Пашиняном.
Відкриваючи зустріч, Путін сказав, що за останній рік було зроблено дуже багато, але не всі питання ще вирішені. Він вказав на неодноразові зіткнення на кордоні між двома країнами, які призвели до численних жертв.
У своєму вступному слові і Алієв, і Пашинян заявили, що готові розпочати роботу з делімітації та демаркації кордону.
Пашинян, однак, зазначив, що ситуація на кордоні та в Нагірному Карабаху "не така стабільна, як хотілося б", і сказав, що "десятки людей з обох боків" загинули в сутичках за останній рік. Він назвав ситуацію на кордоні "кризовою".
"За нашою оцінкою, азербайджанські сили вторглися на суверенну територію Вірменії", - сказав він.
Прем'єр-міністр Вірменії також заявив, що невирішеним залишається питання про військовополонених, заручників та інших осіб, які перебувають у полоні.
Алієв, у свою чергу, заявив, що влада Азербайджану публічно запропонувала розпочати розробку належного мирного договору з Вірменією, "щоб покласти край конфронтації, визнати територіальну цілісність, суверенітет один одного і жити як сусіди в майбутньому, (або - ред) навчитися жити, як сусіди наново".
Доповнення
Між Вірменією та Азербайджаном виникла давня суперечка з приводу Нагірного Карабаху, регіону, який знаходиться у складі Азербайджану, але перебував під контролем етнічних вірменських сил, які підтримували Вірменія після того, як сепаратистська війна там закінчилася 1994 року.
Восени 2020 року азербайджанські військові розгромили вірменські сили за 44 дні запеклих боїв, які завершилися мирною угодою за посередництва Росії, в результаті якої Азербайджан отримав контроль над значною частиною Нагірного Карабаху та відвоював усі регіони, контрольовані вірменськими силами за межами Карабаху.
Росія надіслала майже 2 000 миротворців, як мінімум на п'ять років для спостереження за мирною угодою.
Мирна угода відзначалася, як тріумф в Азербайджані, але була сприйнята опозицією у Вірменії, як "зрада".
Угода 2020 року передбачала транспортний коридор через Вірменію, який зв'яже Азербайджан з його ексклавом Нахчиваном – план викликав невдоволення вірменської опозиції, яка також побоюється, що інтереси Вірменії можуть бути поставлені під загрозу через заплановану демаркацію кордону.