Цитата
“Знахідка робить помітний внесок у наші уявлення про релігійні вірування скіфів: по-перше, на одному предметі зображено відразу кілька божеств, і, по-друге, це перший випадок, коли предмет із зображенням божеств виявлений так далеко на північний схід від основних центрів Скіфії”, — сказав керівник Донської експедиції, доктор історичних наук Валерій Гуляєв.
Курганний могильник Девиця V, який отримав назву села, що знаходиться поруч, був виявлений в 2000 році Донською археологічною експедицією ІА РАН. Пам’ятник знаходиться на піднесеній ділянці правого берега річки Девиця і є групою з 19 насипів, які розташовані двома паралельними ланцюжками, що простяглися із заходу на схід. Але значної частини древніх курганів не видно: площа некрополя входить у зону сільськогосподарських земель і піддається активної оранки.
З 2010 року пам’ятник систематично вивчають спеціалісти Донської експедиції Інституту археології РАН. У ході розкопок могильника вже було зроблено гучні відкриття: так, у 2019 році в кургані № 9 було знайдено поховання, в якому було виявлено останки жінки-воїна та жінки похилого віку в парадному жіночому головному уборі — калафі.
У польовому сезоні 2021 року Донська археологічна експедиція продовжувала планомірне дослідження некрополя. Археологи розпочали розкопки кургану № 7, розташованого в центральній частині могильника Девиця V, в безпосередній близькості від кургану № 9.
Після багатьох років тракторної оранки курган № 7, який, ймовірно, колись був одним із найбільших на цьому некрополі, мав розміри близько 1,3 метра у висоту та 40 метрів у діаметрі. Основне поховання, що відноситься до скіфського часу і датується IV століттям до нашої ери, розташовувалося практично під центром насипу і являло собою дерев’яну гробницю розміром 7,5×5 метрів. У давнину вона була накрита перекриттям із дубових плах, яке трималося на сімнадцяти потужних дубових стовпах по краях могили. На сьогоднішній день це найбільша могила з усіх, знайдених у некрополі “Дівиця V”.
Курган був пограбований ще в давнину: грабіжники заклали з вершини кургану широкий шурф і “очистили” всю центральну частину гробниці, включаючи скелет головного похованого. Однак на момент пограбування дах склепу вже впав, і тому в мішанині землі та уламків дерева, що згнило, по краях могили вцілів деякий похоронний інвентар. Знайдені предмети повністю відповідають основним елементам скіфської “тріади”: у похованні воїна виявлено предмети озброєння, кінської збруї та “звірячого стилю”.
У могилі знайшли скелет дорослого чоловіка 40-49 років. Біля голови похованого археологи знайшли численні дрібні золоті напівсферичні бляшки, якими колись була розшитий край похоронного пологу. Поряд зі скелетом були виявлені залізний ніж та ребро коня (ймовірно, залишки напутньої їжі), наконечник списа, три наконечники дротиків. Вчені змогли з високим ступенем точності реконструювати довжину зброї завдяки тому, що в похованні збереглися незайманими втоки — обтяжувачі нижньої частини древкової зброї. Так, спис був довгим, близько 3,2 метра, довжина дротиків становила близько 2,2 метра.
Біля південно-східного кута могили лежали фрагменти предметів трьох кінських уборів: вудила, псалії, пружки, залізні налобники, залізні, бронзові, кістяні злодії. Також археологи виявили шість нащічних бронзових блях у вигляді вовків із вишкіреною пащею, по два на кожну вуздечку. Поруч із наборами кінської упряжі знаходилася відрубана щелепа молодого ведмедя — як зазначають вчені, ця знахідка підтверджує існування культу ведмедя у скіфів Середнього Дону. Крім того, в різних місцях гробниці знайдено ліпний кубок і великий чорнолощений глечик.
У північно-східній частині могили, окремо від усіх інших речей і на відстані кількох метрів від скелета лежала срібна прямокутна накладка, прибита численними срібними гвоздиками до дерев’яної, майже повністю зниклої основи. Довжина накладки становила 34,7 сантиметри, ширина в середній частині — 7,5 сантиметри.
У центральній частині пластини, як вважають науковці, зображено анфас крилата постать Владичиці звірів та покровительки людської та тваринної родючості — богині, відомої у літературі як Аргімпаса, Кібела, Велика богиня. Верхня частина її тіла оголена, голова — убір типу корони з рогами. Богиню з обох боків оточують фігури крилатих орлиноголових грифонів. Зображення подібного типу, в якому поєдналися малоазійська та еллінська традиції, археологи неодноразово знаходили під час розкопок скіфських курганів Північного Причорномор’я, Придніпровського лісостепу та Північного Кавказу.
Ліва сторона накладки утворена двома квадратними пластинками, прикрашеними зображеннями синкретичних істот, що стоять у так званій геральдичній позі (друг навпроти одного, притулившись лапами). З правого боку до накладки приклепані дві круглі бляхи, на кожній з яких зображено одного антропоморфного персонажа з короною на голові, що стоїть в оточенні двох грифонів. Але хто ці персонажі і який предмет прикрашала ця накладка — на сьогоднішній день це питання залишається відкритим.
“Має бути ще тривала робота з вивчення і тлумачення таких незвичайних божественних постатей. Але знахідка важлива не тільки як унікальний предмет, що доповнює наші знання про скіфську культуру, її побутування в Середньому Подонні: вона наочно демонструє, наскільки важливий у роботі археолога наполегливий і систематичний пошук, чіткий і продуманий план робіт, вірна методика розкопок, кропіткий повсякденний. кількості людей різних спеціальностей. Саме це призводять нерідко до приголомшливих відкриттів, які здатні зробити помітний внесок у погляди, що давно склалися, на минуле”, — зазначив Валерій Гуляєв.
Нагадаємо
В Англії археологи знайшли давньоримські скульптури під нормандською церквою.