Так, у понеділок, 21 жовтня, документ обговорювали на відкритому засіданні петиційного комітету Бундестагу, членами якого є 28 депутатів із різних фракцій німецького парламенту.
За словами члена комітету, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольда Фаатца, МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.
“На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним. Те ж саме стосується й іншого аргументу — що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку...Я вважаю таку агрументацію досить небезпечною”, — пояснив він.
Фаатц зазначає, що це рішення МЗС пов’язано зі стосунками з Росією.
“Це означає стати на коліна перед Росією. Очевидно, ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією. Тим більше, багато держав уже висловилося щодо того, як вони дивляться на Голодомор, а саме: що це був геноцид. І зрозуміло, що голос Німеччині у цьому контексті мав би суттєву вагу”, — додає він.
Він прогнозує відхилення петиції.
“Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, усе було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива — передати петицію в МЗС із проханням врахувати її”, — додає він.
Нагадаємо, 21 жовтня у комітеті німецького парламенту — Бундестагу — розпочали розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Як повідомляв УНН, розміщена на сайті Бундестагу петиція, що пропонує німецьким депутатам визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, за місяць набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Після цього у Бундестазі відреагували на петицію про визнання Голодомору геноцидом українців.