У разі прийняття КМУ відповідних змін до Постанови закупівля бланків нотаріальних документів буде відбуватися на ДП “Поліграфічний комбінат “Україна”, без застосування тендерної процедури.
На перший погляд нічого надзвичайного в цій новині не вбачається. Адже МЮУ, як головний орган, що формує та реалізує державну правову політику, всього лише готує підзаконний акт, який буде прямо суперечити законодавству в сфері публічних закупівель. Але кого з керманичів це зупиняло в наш час?
Обиватель може здивуватись — ну що поганого в тому, що МЮУ (в особі ДП “НАІС”) буде закуповувати бланки на держаному підприємстві? Але диявол, як завжди, криється в деталях.
ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” вже лобіювало передачу замовлення на виготовлення бланків нотаріальних документів в обхід тендерної процедури за часів попереднього міністра, але відмінити тендерну процедуру попередній керманич МЮУ так і не наважився, і обмежився, “за порадою друзів”, лише внесенням змін в технічний опис бланку (ТО) під вищезазначене підприємство, які гарантували поліграфічному комбінату, якщо не перемогу у тендерній процедурі то принаймні гарантію, що інші поліграфічні підприємства, у разі перемоги на торгах будуть змушені користуватися підрядними послугами вищезазначеного державного підприємства, адже запровадження в ТО бланків технології “інтагліо друку” фактично не залишало будь-якому переможцю торгів іншого варіанту.
До речі, кожному хто більш менш розуміється на поліграфічній справі, відомо, що інтагліо друк, зазвичай, не використовується при виготовленні документів, на яких потім передбачається друкування тексту з використанням лазерних принтерів, що зазвичай використовуються нотаріусами, адже інтагліо друк здійснюється під великим тиском, що спресовує папір таким чином, що він потім не придатний для коректного нанесення тонера. Але кого цікавлять такі нюанси, коли друзі просять?
Переможцем торгів тоді (в 2018 році) ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” не стало, але свій підрядний контракт на здійснення інтагліо друку звичайно ж отримало і одразу почалися проблеми.
Напевно кожний нотаріус пам’ятає весну 2018 року, коли старі бланки вже закінчилися, а нові ще не були поставлені, а потім, коли нові бланки таки з’явилися почалися проблеми зі стиранням надрукованого на бланку тексту? Ну і зрозуміло відбулося значне підвищення ціни бланка, завдяки запровадженню вищезазначеної “новації”. Всі ці проблеми відбулися лише за участю ДП “ПК “Україна”, як підрядника. Отже можна уявити собі, що за сюрпризи можна очікувати нотаріальній спільноті, коли це підприємство монопольно буде повністю виготовлювати бланки.
Задля об’єктивності слід зазначити, що за приходу нової команди на чолі з Денисом, МЮУ прибрало ці недолугі зміни в ТО, що в свою чергу призвело до виготовлення (в результаті проведення нової тендерної закупівлі в 2020 році за новим ТО) бланків документів належної якості та значного зменшення їх закупівельної вартості з 11,76 грн. до 9,72 грн.
Здавалося б все добре — бланки виготовляються своєчасно та без затримки, належної якості та за прийнятною ціною. За такої ситуації неможливо зрозуміти логіку ініціативи керманича МЮУ про відмову від застосування тендерної процедури закупівлі. Але напевно це така українська народна забава бігати по граблях попередників і Денис, як виявилося, також нею захоплюється! Його не лякає ані негативний досвід попередників, ані той факт, що вартість будь-якого замовлення виведеного з тендерної процедури та переданого ДП “ПК “Україна” з часом підвищується в рази, завдяки користуванню держаним підприємством монопольним становищем.
Про це, до речі, МЮУ достеменно відомо на прикладі їх же замовлення на бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, які всупереч законодавству у сфері публічних закупівель виробляються без застосування тендерної процедури саме на ДП “ПК “Україна” і за останні 3 роки подорожчали більш ніж втричі!
Непогане підвищення, чи не так? Але чим воно обґрунтоване? Відповідь дуже проста — державне підприємство, завдяки своєму монопольному становищу, визначеному законом та/або іншими нормативними актами, може нав’язувати будь-яку ціну та інші умови (розмір попередньої оплати, строки виготовлення, тощо), з якими замовник просто змушений погоджуватися!
Постає головне питання: навіщо міністру лобіювати відмову від застосування прозорої тендерної процедури та віддавати замовлення монополісту? Чи хтось в МЮУ попереджував міністра про всі вищезазначені ризики?
Варіанта відповіді на це питання два, проте вони обидва сумні:
1. Денис не може встояти, коли його просять дуже впливові “старші товариші”, навіть розуміючи всі наслідки цього рішення.
2. Керманич МЮУ просто не вважає за необхідне вдаватися в таки незначні питання, чим користуються його підлеглі, яких “замотивували” певні зацікавлені особи.
За будь-якого варіанту, колегам нотаріусам слід запасатися бланками нотаріальних документів і не очікувати від Дениса гарних новин. Адже ще не встигли застаріти червневі заголовки ЗМІ про відсутність бланків документів для реєстрацію транспортних засобів, поставку яких зірвав їх монопольний виробник Поліграфкомбінат “Україна” — на той час всі сервісні центри ГСЦ МВС України наситились монопольним становищем державного підприємства. А ще більше наситились люди з вулиці, які змушені надавати хабар за оформлення одиниці транспортного засобу. Що в результаті — хтось поніс відповідальність? Ні, звичайно. І це вже нікого не дивує. Більше того, чому б тепер не масштабувати таку гарну схему і на бланки нотаріальних документів. А люди терпітимуть і будуть вимушені платити.
В цілому ж такі ініціативи лише посилюють низькі рейтинги довіри до партії влади та Кабінету міністрів, які за настановами Президента, повинні вести нас в ЄС, де навіть закупівлю євробанкнот здійснюють через відкриті тендери. А де-факто МЮУ цими діями веде нас в стійло авторитарних країн, де норми закону використовуються “за потреби”. Тож чого дивуватись на роздратовану реакцію європейських політиків, коли ми заводимо розмови про перспективи членства в ЄС? Чи можливо це самостійна гра МЮУ або КМУ, у яких різні цілі з Президентом?
Як зазначив класик, якщо зірки запалюють — це кому-небудь потрібно, чи не так пане міністр?