Деталі
Так, сьогодні, 5 лютого, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув заяву адвоката про відвід слідчого судді у справі голови Окружного адміністративного суду Києва.
“Так, даний адвокат є захисником одного із суддів ОАСК. Проте, подана заява напряму не стосувалася справи його підзахисного. У заяві адвокат зазначив, що 3 лютого 2020 року він подав клопотання про його залучення до участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу голові ОАСК. Адвокат вважав, що розгляд вказаного клопотання напряму стосується інтересів та прав і його підзахисного. Однак, слідчий суддя відмовив у задоволенні цього клопотання, що, на думку захисника, є виявом упередженості слідчого судді”, — йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що під час засідання адвокат пояснив, що в додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу голові ОАСК є певні докази, які покладаються в основу обґрунтування повідомлення про підозру. Йому невідомі ці докази, однак вони мають значення для захисту його клієнта — одного із суддів ОАСК. Тому участь в судовому засіданні щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу голові ОАСК є важливою та необхідною.
“Відповідно до змісту положень ч. 2 ст. 80 КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, можуть заявити відвід слідчому судді за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього ж Кодексу”, — зазначається в повідомленні.
У ВАКС пояснюють, що відповідно до ч. 1 ст. 196 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Також відповідно до ч. 4 ст. 184 КПК України застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Ці положення вказують на існування ідеї індивідуалізації застосування запобіжних заходів, оскільки вирішення в судовому провадженні питання щодо запобіжного заходу повинно здійснюватися індивідуально на підставі письмового клопотання прокурора і стосовно до кожного підозрюваного окремо, з урахуванням його особи, ступеня участі у вчиненому злочині та інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
“Тож, дослідивши надані матеріали, суддя зробив наступні висновки: доводи адвоката, які вказані у заяві про відвід, є безпідставними, оскільки його підзахисний — суддя ОАСК — не є учасником провадження про застосування запобіжного заходу до голови ОАСК. Відтак, рішення у судовій справі, що перебуває на розгляді у слідчого судді, не може безпосередньо вплинути на права та обов’язки його підзахисного. Відповідно, заява про відвід слідчого судді подана особою, яка не є учасником судового провадження щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу голові ОАСК. Через це слідчий суддя вважав, що слід закрити провадження у даній справі за заявою про відвід”, — інформує суд.
Нагадаємо
ВАКС задовольнив клопотання про примусовий привід голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка до суду для розгляду клопотань про обрання йому запобіжного заходу у межах справи так званих “плівок ОАСК”.
Раніше Вовку детективи НАБУ особисто вручали повістку про виклик до Вищого антикорупційного суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу у межах справи так званих “плівок ОАСК” під час корпоративу у ексрегіонала Сергія Ківалова.
Після цього ВАКС відмовив прокурору у застосуванні примусового приводу до голови ОАСК Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
За даними НАБУ, Вовк з жовтня ігнорує засідання у ВАКС.
Додамо, що в січні цього року Антикорупційний суд продовжив розслідування справи “плівок Вовка” ще на два місяці.
Як вже повідомляв УНН, 17 липня 2020 року прокурорами САП та детективами НАБУ повідомлено про підозру голові ОАСК Вовку, його заступнику, п’ятьом суддям цього суду, голові Державної судової адміністрації України та ще чотирьом особам.
Слідством встановлено, що вищевказані особи (12 осіб) на чолі з головою ОАСК діяли у межах злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі.
За версією слідства, вказана злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних та бізнес кіл.
Зокрема, як зазначається, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.