Особливо підкреслюється, що фактичні дані стосовно захворюваності та смертності від використання шиферу населенням в Україні відсутні, оскільки він є безпечним матеріалом, що складається на 85% із цементу та на 10% із волокон хризотил-азбесту, які пов'язані в цементній матриці та не здатні виділятися в яких-небудь небезпечних концентраціях з матеріалу.
На думку галузевих експертів, заміна азбесту під час виробництва шиферу іншими волокнами-замінниками, такими як целюлоза і PVA, проблематична, оскільки волокнистоцементна матриця стає менш міцною, ніж у традиційного азбестового шиферу. Лабораторні випробування показують, що фактичне руйнівне навантаження в безазбестового шиферу в середньому на 40–45% нижче, аніж в азбестового.
Безазбестовий шифер є імітацією традиційного шиферу, тому що значно поступається стосовно міцності, собівартість виробництва вища, не відома довговічність і немає інформації про те, як часто доведеться замінювати такий матеріал.
Наслідки заборони шиферу для економіки країни
– Втрата сотень робочих місць у галузі (близько 19 млн осіб залишаться без роботи), люди, особливо в сільській місцевості, втратять можливість придбавати найдоступніший покрівельний матеріал, постраждають сільгоспвиробники.
– Серйозною проблемою стане питання заміни й утилізації шиферу. Хоча в законопроєкті № 4142 заборона прямо не встановлює зобов'язання заміни шиферної покрівлі, якщо держава визнає шифер настільки «небезпечним» матеріалом, що його не можна буде використовувати, то виникає запитання: що робити з усім масивом уже встановленої в країні покрівлі?
Під тиском антиазбестових активістів та індустрії з видалення азбесту влада буде змушена видаляти шифер із соціальних об'єктів і замінювати його на більш дорогу покрівлю, а також утилізувати як небезпечні відходи, адже у разі визнання шиферу небезпечним матеріалом зміниться і клас небезпеки відходу (з 4 на 1), тобто утилізувати його стане набагато дорожче, доведеться будувати полігони. Для порівняння: зараз бій шиферу належить до 4 класу небезпеки (тобто становить малу небезпеку). Це звичайне будівельне сміття, що не вимагає дорогого захоронення на спецполігонах.
За даними дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціально-економічні наслідки заборони азбесту в Україні» сумарні витрати від можливої заборони використання хризотилу в Україні становитимуть 854,9 млрд грн. у разі гіршого сценарію, що передбачає повну заміну й утилізацію наявних шиферних покрівель у країні.
Дані соціологічного опитування компанії Pollster серед жителів сільської місцевості України, які є основними споживачами шиферу, демонструють, що 79% опитаних респондентів не підтримують або не визначилися щодо заборони шиферу в Україні.