У прес-службі інституту відзначили, що День свободи совісті та віросповідань також хочуть запровадити задля вшанування пам’яті вірян, які постраждали за свої релігійні переконання в Україні у часи тоталітарних режимів й на початку ХХІ століття.
“Совєтський тоталітарний режим протягом ХХ століття знищив мільйони українців не лише за національними чи соціальними ознаками, але і за релігійними. При чому утисків зазнавала не лише українська православна церква чи УАПЦ, але й інші конфесії, а також мусульмани та іудеї. Знищення будь-яких релігійних віросповідань було одним із головних чинників творення так званої нової радянської людини. І ми переслідування за релігійними ознаками ставимо в один ряд із політичними репресіями. У нас є день пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в травні. Але в День свободи совісті та віросповідання хочеться більше згадувати не стільки про жертви, скільки про їхню перемогу, їхній вклад у боротьбу за те, що ми зараз маємо повну свободу віросповідання. З цього огляду Український інститут національної пам’яті підтримує ініціативу про запровадження такого дня в Державному календарі свят та пам’ятних дат”, — зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Епіфаній закликав створити в Україні Національний пантеон героїв
Дата запровадження такого Дня може стати предметом цікавих громадських дискусій, зазначив Володимир В’ятрович.
На його думку, таким днем може стати дата прийняття Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”, проголосованого Верховною Радою УРСР 23 квітня 1991 року.
Нагадаємо, що за ініціативою ООН щорічно у третю неділю січня у світі відзначається Всесвітній день релігії. Також з 2011 року щороку в перший тиждень лютого відзначається Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин.