КИЇВ. 8 червня. УНН. Незважаючи на темні часи в українській енергосистемі і мільярдні борги перед виробниками "зеленої" електроенергії, український уряд продовжує декларувати свій курс на зростання частки зеленої енергетики та залучення інвесторів в цю галузь. На минулому тижні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з конгресвуменом Марсі Каптур запросив американських інвесторів вкладатися у виробництво "зеленого" водню в Україні і створення інфраструктури для його транспортування в Європу. УНН з'ясував, чи варто чекати приходу американських і європейських інвесторів, і який потенціал України стати лідером експорту "зеленого" водню в ЄС.
"Зелений" бум
Ажіотаж на зелені джерела енергії в світі зростає величезними темпами. А перехід на водневу енергетику як майбутню перспективу своїх національних економік закладають десятки країни. У чому новизна? Водневі технології, забезпечують скорочення викидів парникових газів і наближають до вирішення проблеми глобальних кліматичних змін. За даними Bloomberg NEF (BNEF), "зелений" водень може скоротити глобальні викиди парникових газів до 34% до 2050 року. Однак сьогодні виробництво водню справа витратна і вкрай складна. На відміну від "жовтого" водню, який проводиться за допомогою атомної енергії, і "блакитного", - з природного газу. "Зелений водень" вважається самим чистим і видобувається методом електролізу води.
Сфери, де його можна застосовувати досить широкі - виробництво тепла для нерухомості, паливо для машин і навіть для космічної галузі. Саме "зеленому" водню уряд Німеччини надав перевагу і схвалив план по створенню інфраструктури для його транспортування. Передбачається, що для цього будуть використовуватися існуючі газопроводи, а також будуть побудовані нові труби. У червні минулого року була затверджена програма "Національна воднева стратегія", після чого, цю стратегію прийняли на рівні всього Євросоюзу.
Перспективним партнером в цьому напрямку Німеччина визначила Україну. Уряд ФРН вже анонсував виділення 8 млрд євро на 62 водневих проекти. Україна навіть встигла отримати перший пілотний проект. Його реалізовуватимуть дві компанії: Siemens, з німецько боку і ДТЕК, з української. Реалізовуватися проект буде на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча. Там буде встановлено електролізер, потужністю 8,5 МВт, а вартість обладнання становить - 25 млн євро.
Згідно з підрахунками аналітиків, до 2050 року водень може забезпечити до 24% світової потреби в енергоресурсах, його щорічні продажі становитимуть 630 млрд євро. Тим країнам, які в майбутньому хочуть збирати вершки, потрібно вже відбудовувати технології і залучати кошти в перспективну галузь. У водневій стратегії ЄС відзначається, що в Україні є потенціал для встановлення 10 ГВт потужностей з виробництва "зеленого" водню. В агентстві UkraineInvest розповідають, що це дозволяє залучити в розвиток галузі близько 20 млрд євро.
Заступник Голови Держенергоефективності Шафаренко Юрія запевняє, що Україна однозначно буде цікава інвесторам, тому що у нас є всі можливості для реалізації таких проектів: "зелений" водень ми дійсно можемо транспортувати. Тому що якщо на сьогодні у нас немає сполучення електричного, то у нас є сполучення газове. Водень у певній кількості можна використовувати в електромережах. До 20% його можна змішувати з природним газом, що теж використовується як паливо. Тому це гарний напрямок, де ми можемо більше задіяти своїх потужностей, що працюють на виробництво електроенергії", - говорить він.
Зіпсувати великі очікування українського уряду може сама українська влада. Опитані експерти і учасники ринку вказують на головну проблему всіх інвестицій в країну - недовіра інвесторів, погане законодавство, корупція і "кидалово".
"Як європейські інвестори, так і американські мали проблеми з українською владою. У приватних розмовах, скажу, що ніхто не поспішає інвестувати у відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Підкосила довіру ще більше зупинка інвестицій НЕФКО (Ред: Північна екологічна фінансова корпорація) у ВДЕ в Україні, там були дуже розсерджені діями Кабміну", - розповідає УНН оффрекордс один з найбільших інвесторів в країні. Джерело вказує, що Кабмін порушив домовленості і вирішив ввести додатковий акцизний податок на електроенергію. "У старих традиціях з них вирішили вичавлювати з інвесторів. Як і в минулому році намагалися їх зробити винними за колапс у відновлюваній енергетиці. Ніякий серйозний інвестор не погодитися працювати з такою владою", - пояснює він.
На недосконале законодавство вказує і Шафаренко. "Відверто скажу, що питання не стільки в інвестиціях, як в законодавчому полі, інвестиційної привабливості. Для інвесторів важливо бути впевненими в своїх інвестиціях, і що вони їх повернуть. Гроші в світі є, але їх хочуть вкладати туди, де є гарантії і повернення", - говорить він.
Юрій Продан, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості (2007-2010, 2014 року) говорить, що зараз Україну намагаються заспокоїти і годувати енергетичними перспективами на тлі того, що Північний потік-2 буде добудований, а російські компанії, які брали участь в будівництві, не опиняться під санкціями США.
"Ситуація в енергетиці в цілому надто важка, щоб говорити про перспективи виробництва зеленого водню і прихід американських, або інших інвесторів. Ситуацію хочуть скрасити з Північним потоком-2, тому розповідають, що ми станемо лідером транспортування водню в Європу. Я до цього ставлюся вкрай скептично", - говорить він. Солідарний з такою думкою експерт з енергетики, Валентин Землянський. "Зараз головне завдання уряду вийти з боргової ями в енергетиці. У нас стільки проблем з тією ж зеленою енергетикою, що серйозно обговорювати виробництво водню - смішно", - говорить він.
А останній цвях в коробку з інвестиціями може забити Кабмін, який 2 червня вніс до Верховної Ради законопроект про введення додаткового акцизного податку на електроенергію з відновлюваних джерел енергії. У Європейській бізнес асоціації, вказують, що таке рішення призведе до додаткових витрат виробників електроенергії в 1,63 млрд грн на рік і буде порушенням зобов'язань, закріплених у Меморандумі з інвесторами. Інвестори з нерозумінням відреагували на таку ініціативу, і готуються до зупинки своїх проектів або навіть міжнародних судових розбірок. Через кризу в "зеленій" енергетиці в минулому році чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Україну вже становив 868,2 млн доларів. Зараз Україна ризикує втратити ще більше.