Ухвалені урядом заходи передбачають скорочення зарплат міністрів і парламентарів удвічі. Також планується закриття або об'єднання деяких державних установ. Крім того, прем'єр Харірі пообіцяв не запроваджувати нові податки в наступному році. За його твердженнями, саме демонстрації посприяли затвердженню пакета реформ.
Утім, протестувальники у столиці країни Бейруті були незадоволені оголошеними Харірі реформами та вимагали відставки уряду. Протестувальники казали, що не довіряють кабінету міністрів, назвавши запропоновані реформи "знеболювальним".
Нагадаємо, протести в Лівані почалися 17 жовтня після того, як уряд країни оголосив про запровадження збору на користування месенджерами, як-от WhatsApp, для здійснення телефонних дзвінків. Збір мав становити в перерахунку 0,20 долара США на день. Згодом уряд скасував це рішення, однак протести не припинилися.
18 жовтня прем'єр-міністр Лівану Саад Харірі пообіцяв громадянам під час телевізійного звернення покращення ситуації.
Реагуючи на вимоги вулиці, урядову коаліцію залишила християнська партія "Ліванські сили". Від портфелів в уряді відмовилися віцепрем'єр-міністр та кілька міністрів від цієї партії.