Чинна система є наразі незадовільною та щороку регресує. Сьогодні агрострахування в Україні охоплює близько 2% площ основних сільськогосподарських культур. Для порівняння — 86% площ у США і 65% площ у Канаді. Модель також успішно працює Іспанії, Китаї, Туреччині та інших країнах.
Низький попит на агрострахування в Україні пов’язаний із високою вартістю послуги, обмеженим вибором контрагентів, складністю механізму страхування. У згаданих країнах виробникам надається широкий спектр страхових продуктів, який покриває більшість погодних ризиків, зокрема, посухи. В Україні ж страхові компанії пропонують виробникам захист від обмеженого кола малоймовірних ризиків. Через це рівень страхових виплат є низьким — 4,2%.
Вирощування сільськогосподарських культур пов’язано з природними та економічними ризиками. Аграрне страхування є чи не єдиним механізмом мінімізації цих втрат. Наприклад, цього року через посуху в Україні загинули 385 тис. га посівів. В Одеській області встановлено 30,5% втрат озимих, сума збитків — понад 2,5 млрд грн.
Сучасний стан розвитку аграрного страхування в Україні не відповідає його першочерговому завданню — бути ефективним механізмом управління ризиками в аграрному секторі та забезпечувати стабільність виробництва та доходів сільськогосподарських виробників.
У рамках реформованого агрострахування виробники могли б отримувати грошові кошти у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу. Для цього необхідно створити законодавчу базу, яка б забезпечувала рівний доступ страхувальників та страховиків до ринку АПК.
До слова, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики затвердив доопрацьований законопроект № 3131-д про виведення української аграрної сфери з тіні.