"Щодо Європейського суду з прав людини. Власне, у будь-якої держави є три ролі, які вона може грати в ЄСПЛ. Вона може бути відповідачем, наразі по 8 тис. справ Україна є відповідачем, зареєстрованих на сьогодні. З них біля 6 тис. справ пов’язані з Кримом і Донбасом. Є напрямок, де Україна є третьою особою, і вже є кілька справ, наразі не кримських, поки що донбаських, де відповідачем призначено тільки Російську Федерацію, а Україна увійшла в цю справу в якості третьої особи і подає інформацію на користь заявника. І також держава може бути позивачем, тобто, заявником по міждержавних заявах. Таких заяв на сьогодні дійсно є п’ять", - сказав Ліщина.
Він зазначив, що з них три мають той чи інший стосунок до Криму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мін’юсті назвали кінцеву ціль у слуханнях "Україна проти Росії" в ЄСПЛ
"Це велика кримська справа, яка була подана ще в 2014 році, у березні. Вона охоплює всі порушення прав людини, в першу чергу вона зосереджена була на тих порушеннях, які відбувались безпосередньо в процесі окупації. Але ми також подаємо інформацію про нові порушення систематичні, які відбуваються в Криму після окупації", - сказав Ліщина.
Друга справа, з його слів, - це "справа політв’язнів". За його словами, ця справа ширша, ніж справа кримських політв’язнів, але також охоплює тих політв’язнів, що перебували раніше чи перебувають наразі в Криму.
"Третя справа – справа моряків, які були захоплені Російською Федерацією в Керченській протоці. Там теж є елементи, пов’язані з Кримом, у тому сенсі, що Україна серед своїх вимог заявляє, що захоплення було незаконним, бо, власне, відбувалось в територіальних водах України", - зазначив Ліщина.
Він додав, що ще дві справи пов’язані з Донбасом – це "велика донбаська справа" і справа щодо дітей, яких вивозили з Донбасу на територію Російської Федерації, але згодом повернули.
"Усі справи знаходяться на стадії розгляду прийнятності – Російська Федерація висловила заперечення щодо прийнятності по всіх заявах. Практично всі ці заперечення – це калька з тих заперечень, які вона висувала по справах грузинських", - сказав заступник міністра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мін’юсті оцінили виконання Україною рішень ЄСПЛ
Він пояснив, що існує дві міждержавні грузинські справи – "Грузія-1" та "Грузія-2". І по "Грузія-2" Росія висловлювала практично ті самі зауваження і вони вже були відкинуті Європейським судом з прав людини.
"По кримській справі вже пройшло перше засідання Європейського суду, на якому сторони висловили свою позицію щодо, знову ж таки, прийнятності. Зараз ми очікуємо: а) рішення щодо прийнятності, ми сподіваємося отримати його цього року, по Криму і б) засідання щодо прийнятності по Донбасу. Теж ми сподіваємося його отримати десь восени цього року", - додав Ліщина.
Нагадаємо, у жовтні 2019 року Україна звернулась до ЄСПЛ щодо Донбасу.