“Закон має багатовекторну дію, та, перш за все, він спрямований на докорінну зміну існуючої дозвільної системи у будівництві та приведення її у відповідність до європейських стандартів”, — зауважив Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев.
Так, з 10 червня для об’єктів будівництва скасовано категорії складності, натомість залишаються три класи наслідків — незначний, середній і значний. Об’єкти незначного класу наслідків будуватимуться на підставі повідомлення, середнього і значного — виключно на підставі відповідного дозволу та після проходження будівельної експертизи.
“Відтепер великі житлові комплекси, офісні центри, складні промислові споруди (об’єкти значного класу наслідків) та багатоквартирні житлові будинки, лікарні, школи, дитсадки, торговельно-розважальні комплекси (об’єкти середнього класу) будуватимуться виключно на підставі дозволів, після надання повного пакету документів, який ретельно перевірятиметься фахівцями держархбудконтролю”, — повідомив О.Кудрявцев.
Таке нововведення ліквідує практику маніпуляцій із декларативним принципом, яким раніше користувалися недоброчесні забудовники. Відповідно, інвестори отримають надійний захист від будівельних аферистів, а органи держархбудконтролю матимуть реальні механізми для виявлення незаконних забудов ще на початковому етапі.
У свою чергу, спрощення дозвільної процедури для нескладного будівництва дозволяє уникнути безпідставного повернення документів, в тому числі, через технічні помилки при заповненні.
Законом також впроваджується уніфікований акт перевірки та визначаються конкретні терміни усунення виявлених порушень.
Крім того, він посилює відповідальність за законність будівництва — як з боку забудовника, так і з боку посадової особи, яка видала дозвіл.
Так, нові законодавчі норми впорядковують процедури видачі містобудівних умов та обмежень, яку здійснює місцева влада.
Зокрема, чітко регламентовано перелік підстав, за яких забудовникам може бути надано відмову, а отже унеможливлюються випадки свавілля з боку чиновників та корупційна складова.
Як повідомляв УНН, також в столиці був змінений порядок сплати пайвого внеску.
Нагадаємо, столичні забудовники привітали схвалення рішення про зменшення пайового внеску. Голова правління — президент ПАТ “ХК “Київміськбуд” Ігор Кушнір назвав 2016 рік “роком пайової участі” та зауважив, що чіткі правила ведення бізнесу мають позитивно позначитись на роботі будівельників.
“Новий порядок сплати пайової участі — це широкий крок назустріч будівельній галузі. Якщо норматив дійсно працюватиме, як зазначено, це унеможливить будь-яку непрозорість, тож варто очікувати позитивних змін у розвитку міста. Бюджет має наповнюватись платежами, які стануть запорукою створення нових об’єктів соціальної інфраструктури, тож столиця стане більш комфортною! Також новий порядок сприятиме покращенню інвестиційного клімату”, — зазначив він.
Відповідно до порядку, схваленого у 2016 році, забудовник та місто можуть проводити взаємозаліки, якщо перший виконав роботи з будівництва інженерних мереж.
Нагадаємо, раніше забудовник із кожного квадратного метра житла мав сплатити до бюджету міста 4% від кошторисної вартості будівництва та 10%, якщо будується комерційна нерухомість.