Дефіцит пального і вирішення питання
«Чесно кажучи, ми таку ситуацію (із дефіцитом пального – ред.) ще не переживали. Вона для всіх нова. Головною причиною цих проблем є те, що ми втратили 100% джерел постачання нафтопродуктів, які у нас були до війни. Тобто фактично все зруйновано. І імпортні джерела для нас закриті, і зруйновані внутрішні виробники. Ми маємо побудувати новий ринок, нові джерела постачання, і це дуже серйозна задача», - починає фахівець.
З його слів, постачання пального в країну вже зростає, але поки що темпи недостатні для того, щоб задовольнити попит. Куюн зауважує, що завдання, яке постало перед Україною – фактично збудувати новий ринок, не з простих, але його реалізація відбувається.
«По-перше, треба знайти ресурси. Європа сама дуже дефіцитна, вони змушені імпортувати дуже великі обсяги. Імпорт у Польщу – це 7 млн тонн, це те, що вони додатково потребують для свого виробництва. А нам потрібно хоча б 5-6 млн тонн. Це демонструє, наскільки гостра ситуація. Нам треба на цьому дефіцитному ринку ще знайти додаткові обсяги для себе», - пояснює експерт.
Співрозмовник зазначає, що ця задача вирішується. Так, зокрема, у портах є пальне, але проблема в тому, що його ще треба привезти в Україну. Для цього потрібні і потужності портів, і потужності залізничні, і потужності з перевалки цього продукту на кордоні. Окрім того, нагадує Куюн, в Україні і ЄС - різна ширина колій, тобто європейський поїзд не може просто приїхати в Україну, і навпаки, український не може напряму вирушити до ЄС для того, щоб забрати своє пальне.
Попит та спекуляції
Ще однією складовою проблеми є завищений попит.
«Споживання впало, безумовно, але воно все одно залишається, і тут задача – відфільтрувати той ринок і ті обсяги, які дійсно потрібні для того, щоб працювала економіка, і потрібні тим, хто цього реально потребує – волонтерам, біженцям, переселенцям, бізнесу. Це – першочергові завдання», - вважає Куюн.
На його переконання, для вирішення цих питань може бути декілька механізмів. Так, раніше був механізм державного регулювання. На думку експерта, він є «виправданим», адже в умовах війни необхідно «присікати можливі спекуляції». Так, через дефіцит пального на АЗС утворилися величезні черги, і «якийсь час був розрахунок, що ці черги стануть таким бар'єром, який призведе до зменшення споживання – хтось, кому воно дійсно не потрібне, це пальне, відмовиться від нього».
Водночас, констатує співрозмовник, цей механізм не спрацював. Дефіцит призвів до ажіотажу та спекуляцій. Люди навіть із повним баком їдуть на заправку і стоять у черзі, щоб купити кілька літрів пального - «щоб було».
Відмова від держрегулювання та наслідки
«Тому зараз уряд прийшов до другого етапу цієї програми зі скорочення споживання, відмовились від державного регулювання, що призведе до зростання цін, коли буде працювати ринок. Тобто, є попит – окей, буде працювати відповідна пропозиція. Тут є розрахунок на те, що дійсно, ціна дозволить притушити, пригасити той попит, який є. Тому, зараз дивимось. Ніколи ще ми не проходили таких випробувань. Механізм зрозумілий. Уряд очікує, що зараз 52 грн буде бензин (за літр – ред.), 58 буде дизель. Я думаю, що в принципі по дизпальному якийсь час буде трохи вища ціна, 60-65 грн, бензин, думаю, втримається в межах 50-55 грн за літр. І будемо спостерігати», - вважає експерт.
«Все одно трейдери будуть дивитись на те, як рівень споживання співвідноситься з рівнем запасів, які вони мають. Буде працювати фактично те ж саме – якщо попит буде зростати, якщо попит буде перевищувати запаси, які є на кілька днів, відповідно будуть обмеження по відпуску пального. Ніхто зараз не знає, як себе поведе споживач і як себе поведе ринок. Тому, така ситуація», - додає він.
Раніше
Кабінет міністрів України цього тижня призупинив держрегулювання цін на пальне для того, щоб надати можливість операторам ринку транспортувати на український ринок ресурс з Європи. Міністр економіки Юлія Свириденко повідомила, що наразі ціни на дизельне паливо становитимуть не більше ніж 58 грн, на бензин – не більше ніж 52 грн.