“Ми обговоримо з Анґелою Меркель ситуацію в Білорусі, а також можливість, щоб вона відіграла роль посередника у переговорах щодо нових виборів у Білорусі”, — заявила опозиціонерка. Водночас, як вважає Тихановська, у перемовинах щодо майбутнього Білорусі має брати участь і Росія, повідомляє агентство BNS.
Раніше повідомлялося, що білоруська опозиціонерка має намір приїхати до Берліна на початку наступного тижня. Напередодні Меркель, промовляючи у Бундестазі, знову засудила насильство проти опозиції в Білорусі й закликала Олександра Лукашенка до діалогу з білоруським народом. Канцлерка нагадала, що Німеччина не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі.
30 вересня стало відомо, що лідерка білоруської опозиції формує тіньовий уряд Білорусі. Тихановська призначила двох представників: із прав людини та економічних реформ.
За словами речниці Тихановської Ганни Красуліної, йдеться про формування команди, яка буде діяти узгоджено з Координаційної радою білоруської опозиції.
20 серпня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу у зв’язку зі створенням опозицією Координаційної ради щодо трансферу влади. Справу порушено за статтею кримінального кодексу про захоплення влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна висловила протест Білорусі за участь у форумі регіонів представника “влади Криму”
Як повідомлялося, у Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти офіційних результатів виборів президента, згідно з якими переможцем було оголошено Олександра Лукашенка, який обіймав цю посаду з 1994 року. Опозиція не визнала оголошених владою підсумків виборів, вважає їх сфальсифікованими. Офіційні результати виборів президента Білорусі не були визнані главами держав і урядів країн ЄС. Європарламент визнав Координаційну раду білоруської опозиції представником білоруського народу. 23 вересня державні ЗМІ Білорусі повідомили про проведення церемонії президентської інавгурації Олександра Лукашенка і складення ним присяги.
Латвія, Литва та Естонія запровадили санкції стосовно представників білоруської влади, відповідальних за фальсифікацію президентських виборів і насильство проти мирних учасників протестів. Євросоюз також розглядає запровадження спільних санкцій, проте ухвалення рішення блокує Кіпр, який вимагає запровадження обмежувальних заходів проти Туреччини.