Балканські країни майже не постачають Україні зброю та боєприпаси напряму, тому міністерству оборони доводиться залучати посередників. Спецекспортери здійснюють пошук надійних каналів постачання за найнижчими цінами та мають проводити інспекції виробництв та складських запасів.
Експерти в коментарях УНН зазначили, що ринок озброєння – це велика монополія, де будь-хто не зможе укласти контракт на постачання. Тому Україні важко закуповувати зброю та боєприпаси на міжнародному ринку. Крім того, росія всіма способами намагається завадити продажу Україні вкрай необхідних боєприпасів, особливо радянського зразка. Як відомо, склади з такими боєприпасами є у Балканських країнах, проте вони відмовляються напряму продавати снаряди Україні. Купити боєприпаси у цих країнах МОУ може лише через країни-посередники.
Однією з тих, хто має повноваження на імпорт товарів військового призначення є ТОВ "Українська бронетехніка". Генеральний директор компанії Владислав Бельбас у відповідь на запит УНН повідомив, які завдання на себе бере спецекспортер під час закупівлі озброєння.
"ТОВ "Українська бронетехніка", маючи повноваження на імпорт товарів військового призначення, здійснює пошук найбільш надійних каналів постачання за найнижчими цінами, проводить інспекції виробництв та складських запасів, здійснює оформлення дозвільних документів країн- постачальників та транзитних дозволів на шляху руху товарів, використовує власні обігові кошти для розрахунків з постачальниками, створює коопераційні зв’язки щодо постачання сировини, компонентів, послуг з обробки та збирання озброєння та військової техніки для збільшення обсягів постачання для потреб українських державних замовників", - йдеться у відповіді на запит.
Також спецекспортер забезпечує доставку товарів військового призначення безпосередньо у визначені замовником місця із забезпеченням всіх необхідних заходів безпеки.
Крім того, Владислав Бельбас повідомив, що функції та обов’язки іноземних постачальників тотожні з функціями та обов’язками внутрішніх постачальників. Зобов’язання сторін прописані в умовах контрактів між замовником та постачальником.
Додамо
Абсолютна більшість озброєння ЗСУ до початку повномасштабного вторгнення була в тій чи іншій мірі радянською спадщиною. Тому саме озброєння, запчастини до нього і боєприпаси виробляються здебільшого на території держав колишніх членів Варшавського договору. Частина держав, де є необхідні Україні боєприпаси, є ворожими – рф та білорусь. Від інших постсоціалістичних країн, що вступили до ЄС (Польща, Чехія та ін.), Україна отримувала усю посильну допомогу.
Однак, залишається група Балканських держав, які, незважаючи на євроінтеграційні процеси у деяких з них та підтримку України, досі перебувають під сильним впливом російської федерації. У цих державах друзі росії досі при владі та суттєво впливають на політику своїх країн. На практиці це проявляється у тому, що попри здебільшого підтримку України вони відмовляються напряму постачати нам озброєння та боєприпаси. Тому Україна змушена закупляти боєприпаси у цих країнах через низку посередників.