Увагу до своєї особи Ганна Чуйко привернула сприянням рейдерству будівлі в історичному центрі столиці, на Софійській площі (перевулок Рильського, 6). У 2019 році вона, будучи державним реєстратором КП "Реєстраційне бюро" внесла зміни в реєстр і переписала будівлю, вартістю щонайменше 10 млн доларів, на користь третіх осіб. Власникам будівлі, компанії "Рантьє плюс" знадобився рік для оскарження її дій та відновлення прав.
У травні Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що проти Ганни Чуйко і її реєстраційних дій позивається Печерська райадміністрація. Вони виявили, що реєстратор переписала нежитлову будівлю у центрі міста на підставі підробних документів громадянину Георгію Цингаєву.
Та виявилось, що скарги на Ганну Чуйко – не поодинокі. Єдиний реєстр судових рішень буквально "завалений" позовами проти неї.
Окрім юридичних осіб, зокрема "Київміськбуду" та "Сбербанку", реєстраційні дії Чуйко оскаржують фізичні особи.
За останніми даними, Ганна Чуйко працює у Києві, в документ-сервісі "Готово". Востаннє, коли вона подавала свою декларацію, зазначила, що ні майна, ні сім’ї та навіть місця проживання вона не має.
Адвокати пояснюють, що рейдерство в Україні буде процвітати, поки реєстратори залишатимуться безкарними за протиправні дії.
"Про завдання з розробки критеріїв відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації, говорилось роками. Суть питання полягає у непослідовній (неоднаковій) практиці застосування санкцій за порушення у сфері державної реєстрації, допущені реєстраторами чи нотаріусами.
Наприклад, за одне й те ж порушення у різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або ж одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді — ні", — каже експерт Владислав Власюк.