“Побутує думка, що система Prozorro не дає змоги уникнути зловживань. Все рівно можуть бути підставні організації, можуть бути домовленості. Тобто механічний, чи навіть інструментальний елемент, він важливий. Але під час будь-яких змін у першу чергу стає питання про людський компонент, це якими принципами і цінностями володіють люди, які займаються даними питаннями. А з другого боку — чи є у них реальна можливість отримати прибуток, адже це є бізнес. Тобто, з одного боку ми маємо говорити про людей, їхню принциповість з одного боку, а з другого боку, якщо це є купівлі-продажі, то це є бізнес. Так чи інакше, організація, яка займається даними питаннями, має заробити. Тобто для цього потрібно створити законодавче поле, а не тільки інструментарій”, — сказав І.Найда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У прокуратурі Києва назвали компанії, що підозрюються у корупційних медичних тендерах
За його словами, корупційні складові можуть виникати на етапі підготовки конкурсу, де суттєве значення має людський фактор, який і може мати неабиякий вплив на проведення самого тендеру.
“Prozorro — це інструментарій, але все відбувається не лише тоді, коли конкурс відбувається, але і на етапі підготовки до конкурсу, мова іде про ті умови, які закладені у конкурс. Тобто конкурсна комісія, умови проведення конкурсу і підготовка до конкурсу. Воно більш важливе ніж сам конкурс. Тому що, наприклад, по медикаментах є випадки, коли той же інсулін в одній області мав одну ціну закупівельну, а в іншій — зовсім іншу”, — зауважив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підозру у справі сумнівних закупівель медобладнання ще нікому не оголошували
На думку І.Найди, для того щоб уникнути зловживань, закупівлею медобладнання не повинні займатися саме ті установи, які його будуть використовувати.
“Потрібно враховувати, що є людський чинник, має бути фінансовий чинник, мотиваційний, стимуляційний. Люди не знають, що буде завтра, і тому в умовах цієї невизначеності вони намагаються вже сьогодні „урвати“ максимум із того, що є на сьогодні. Тобто немає концептуальних підходів — що завтра має бути. Як до цього іти. От візьмемо, наприклад, МОЗ — він пропагує непогані речі, але кроки до цих речей такі, що просто за голову хочеться взятися. Вони хочуть зробити за тиждень, за місяць те, на що треба 4-5 років”, — зауважив він.
Окрім того, він зазначив, що на сьогоднішній день покараних за зловживання при закупівлях немає, тому від безкарності такі зловживання і продовжують поширюватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: у НАБУ понад рік не можуть визначитися з підозрюваними у справі щодо закупівлі удвічі дорожчого ангіографа
“На жаль, поки що, ніхто не покараний за зловживання. Це те, що я бачу. Я ніколи не чув резонансної події, щоб та чи інша установа в особі того чи іншого керівника, яка є чи приватною чи державною, щоб вона була наказана за те, що здійснили ті чи інші зловживання. Тобто, з одного боку, відсутність справедливості з точки зору невідворотності покарання, тобто люди повинні розуміти зо незворотність покарання в будь-якому випадку буде, тому і відбуваються такі речі”, — зазначив І.Найда.
Він наголосив, що для того щоб система публічних закупівель працювала без зловживань, має бути чітко налагоджена система, яка б регулювала “кожний елемент у ланцюжку системи”.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, у Подільському управлінні поліції розслідують кримінальне провадження про неправомірні дії постачальників медичного обладнання до лікарень за державні кошти.
Так, за даними слідства, ТОВ “УМТ+”, ПрАТ “УМТ”, ТОВ “Біосенс”, ТОВ “МДЦ Експерт”, ТОВ “Медторг”, ПП “НВО “ДІКСІОН Україна” можуть бути причетними до ввезення та подальшої реалізації за кошти державного та місцевих бюджетів медичного обладнання, яке було у вжитку під виглядом нового.