Спікери констатували, що на цей момент інформаційний простір стрясають безпідставні суперечки про справедливість розподілу державних дотацій в обсязі 6,3 млрд грн, передбачених бюджетом поточного року. На їхню думку, випади на адресу великих сільгоспвиробників з приводу отримання ними левової частини від фінансового пирога держдотацій абсолютно нелогічні і економічно безграмотні.
“Тваринництво і рослинництво є драйверами економіки України. Ці галузі створюють і експортують продукцію з доданою вартістю. Вони вимагають більше праці, більше витрат. У них задіяно близько 500 тисяч працівників. Відповідно, і обсяги державних дотацій, які вони отримують, істотно більші”, — зазначив генеральний директор українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.
У свою чергу член Національної ради реформ Владислава Рутицька помітила, що, з одного боку, доступ до фінансової допомоги держави дійсно досить складний за своєю суттю. Разом з тим, в більшості випадків неможливість отримання бюджетних ресурсів дрібними фермерами продиктована їх власними помилками.
“Недавні соціологічні дослідження показали, що близько 40% опитаних фермерів не змогли пояснити, що таке інфляція. Це свідчить про фінансову безграмотність людей. І ця безграмотність часто не дозволяє правильно оформити заявку, зібрати необхідний пакет документів”, — сказала Рутицька.
Вона додала, що за підсумками 2018 року, коли виділений на підтримку фермерства 1 млрд грн фактично не освоєний, уряд вніс до проекту нового бюджетного розкладу цілком справедливу пропозицію зменшити в 2019 році дотації фермерства на 200 млн грн, і посилити підтримку великих господарств на 100 млн грн.
У свою чергу Тарас Висоцький підкреслив надзвичайну важливість державної підтримки розвитку фермерських господарств. Однак перш за все, на його переконання, уряд повинен чітко і просто пояснити людям, що вони набувають в разі легалізації свого бізнесу.
“Сьогодні 30−45% фермерських господарств працюють в тіні. І цей факт не дозволяє їм розраховувати на державні дотації”, - резюмував експерт.