У свято Хрещення церква згадує подію, описану в усіх Євангеліях — від Матвія, Луки, Іоанна та Марка, — хрещення Ісуса Христа у водах ріки Йордан пророком Іоанном Предтечею. Спочатку свято носило назву Богоявлення. Воно виникло в пам’ять про диво, яке, згідно з Біблією, відбулося під час хрещення: з неба на Ісуса опустився Святий Дух у вигляді голуба, і пролунав голос, який вимовив: “Це син мій улюблений, в якому моє благовоління”.
У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води. Обряд освячення води виник ще за перших столітть існування християнства за прикладом Ісуса Христа, який освятив води Йордана.
Спочатку свято Богоявлення відзначався 6 січня, коли віруючі святкували одразу три події — Різдво Христа, поклоніння волхвів немовляті Ісусу і Хрещення. Тоді ж, за традицією, церква оголошувала дату Пасхи на поточний рік. Починаючи з IV століття, Різдво і Богоявлення стали відзначати в різні дати: 25 грудня і 6 січня. Згодом в християнських конфесіях сформувалося різне ставлення до Богоявлення. Православна церква пов’язує його в першу чергу з хрещенням Христа, а католицька — з євангельськими подіями після Різдва, основним з яких є поклоніння волхвів.
Головною традицією, яка супроводжує свято Хрещення, є освячення води в пам’ять про те, що Христос своїм хрещенням освятив річку Йордан. Обряд Великого освячення води відбувається двічі — в переддень свята 18 січня і 19 січня після літургії. За церковними канонами, після читання молитов і триразового занурення хреста у воду, яку освячують, вона наділяється особливою силою і стає святою. Однією ж з найбільш відомих традицій цього свята — хресна хода до водохресної ополонки, яку називають Йордань, і масове купання в ній.