“Нове положення, напрацьоване з громадськістю, містить багато новацій. Одна з них — зміна моделі участі громадян у ГБ: замість моноавторів, яким у минулому році пропонувалося дописувати співавторів, цього року над проектами працюють команди. Завдяки е-системі впроваджено функцію автоматичного долучення всіх охочих до співпраці над проектом. Основним же завданням команд є якісна реалізація проектів переможців”, — розповів Поворозник.
Окрім того, завдяки оновленому положенню робота команд націлена на те, як зробити проект бюджетно-ефективним.
“Під час експертизи усі проекти оцінюватимуться у порівнянні з подібними, які вже реалізовано у місті. За результатами розгляду неефективні проекти відхилятимуться. Впевнений, що в результаті такої роботи у виграші буде місто і кияни, адже таким чином і представники влади, і автори проектів більш відповідально ставитимуться до витрати публічних коштів”, — зазначив Поворозник.
За його словами, у процесі співпраці авторів проектів із міською владою обов’язково враховуватимуться нові напрацювання у напрямі Громадського бюджету, які згодом, у разі необхідності, будуть внесені в нове положення.
“Тільки конструктивний діалог влади із громадськістю призведе до позитивних результатів роботи у впровадженні Громадського бюджету у місті Києві”, — зауважив Поворозник.
Як раніше розповів співкоординатор Громадського бюджету Києва, радник першого заступника голови КМДА Сергій Лобойко, на сьогодні електронна система “Громадський бюджет Києва” налічує вже більше 150 тисяч активних користувачів. При цьому слід очікувати значного приросту аудиторії після завершення голосування у вересні: зі 150 тис. до 250 тис. киян.
Зазначимо, у 2018 році на реалізацію проектів киян у рамках ГБ виділяється 150 млн грн.
Нагадаємо, минулого року на проекти ГБ було виділено 50 млн грн, всього було подано 497 проектів, з яких серед переможців було реалізовано 57 ініціатив.