Акціонери українських банків, фактично штучно позбавлені можливості захищати своє право власності. Особливо це стосується тих фінансових установ, яких Нацбанк України вирішив позбавити ліцензій. Чинне законодавство виписано таким чином, що у акціонерів практично немає законних інструментів захистити свої права в національних судах. Чому так сталося, кому це вигідно, і чи є можливість акціонерів банків захистити те, що їм належіть – свою думку з цього приводу висловив юрист Олег Маліневський в ексклюзивному коментарі УНН.
Деталі
Маліневський нагадує, що положення Конституції України є нормами прямої дії, які гарантують право власності і право на судовий захист.
"Конституція забезпечує кожному захист своїх прав в суді, захист права власності згідно статей 41, 55, 124 КУ. Вони гарантують права власникам банків, перш за все – захищати своє майно від певного свавільного втручання з боку української держави. Позбавлення такого захисту є фундаментальним порушенням Конституції, що може свідчити про неконституційність того порядку, який визначено в законі про систему гарантування вкладів фізосіб та законі про банки та банківську діяльність. І це має відповідні практичні наслідки. Тому що з тим як змінювалася ця система, і на скільки суд був відсторонений від процесу виведення банків з ринку , особливо після 2014 року, – ми отримали безпрецедентно великий банкопад. Але ж ми розуміємо, що не буває такого, що до якогось періоду часу всі банки були нормальні та платоспроможні, а їх власники – добросовісні, а потім за якусь ніч всі стали погані і їх треба знищувати та виводити з ринку. Звичайно був фактор війни в 2014 році. Те що ми зараз бачимо – це ескалація тієї війни, яку росія почала ще в 2014 році, і яка в банківському секторі призвела до втрати значної частини активів, погіршення в цілому економічної ситуації в країні, знецінення національної валюти. І це все це лягло на плечі власників банків. І замість того щоб допомагати банкам та фінансово вилікувати їх, НБУ здійснив процедуру евтаназіі таких установ, та, ріжучи по живому, масово виводив їх з ринку. Часто безпідставно, наперекір бажанню та зусиллям власників банків врятувати свої установи. На жаль, процедура, яка була виписана в існуючому законодавстві, особливо після прийняття, так званого, антиколомойського закону обмежила можливості перегляду такого рішення НБУ, попри те що незаконне відкликання ліцензії є грубим порушенням права власності", -зазначає Маліневський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрист, колишня суддя ЄСПЛ про те, чи захищені в Україні банки та їх акціонери від свавілля при ліквідації
Юрист уточнює, що право на мирне володіння майном прописано і в Європейській конвенції з прав людини. Тобто, варіант звернення до Європейського суду з прав людини може стати додатковим інструментом захисту права власності.
"Щодо ЄСПЛ – там якраз дійсно мова іде про ті випадки, коли держава безпідставно втручається у право власності, це порушення права на мирне володіння майном – це стаття 1 протоколу 1 Конвенції. І в таких випадках, хоч вони мають виключний характер, але особі повинно бути забезпечено право на доступ до суду задля перевірки підстав такого втручання і повного поновлення у правах, якщо таке втручання було здійснено незаконно", - додає Маліневський.
При цьому зазначає, що можливості національних судів навіть у нинішньому законодавчому полі гіпотетично не вичерпані.
"Юридична можливість є. Але на жаль оцей певний політичний тиск з боку наших урядовців – він звичайно робить свою справу і суди дуже обережні щодо можливості захисту власників банку. Хоча такий захист, на мою думку, напряму випливає з Конституції. Попри те що прописано в законі. Хоча до банків, які уже були неправомірно ліквідовані до набрання чинності антиколомойського закону, застосування положень такого закону є недопустимим. Але я хотів би звернути вашу увагу, що як і закон про систему гарантування вкладів, який визначає повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і "Антиколомойський" закон наразі розглядаються Конституційним судом України. Хоча й надто довго, що може додатково свідчити про неконституційність цих норм та зволікання з офіційним визнанням цього факту. Повторюся, законна можливість захистити право власності власників навіть зараз існує. Особливо щодо власників банків виведених з ринку до антиколомойського закону. Необхідна воля правозастосовчого органу, передусім суду. Більше того, якщо набратися сміливості і застосовувати норми Конституції та Європейської конвенції з прав людини, то навіть антиколомойський закон в подальшому не є відповідною перешкодою", - розповів Маліневський.
Окреме питання – продаж Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майнових активів банків, які ліквідовуються. Юрист в цій процедурі теж вбачає певні посягання на право власності.
"Це одне з істотних нарікань недосконалості процедури, яка може створювати певні умови для неефективності діяльності фонду чи навіть корупції. При чому таке зауваження стосується не якихось конкретних посадових осіб НБУ чи Фонду, а взагалі системи, яка була створена після 14 року, і активно використовувалася під час банкопаду. Як судовий юрист з майже 20-річним стажем я розумію, що для держави і для власників банків вигідніше стягувати кошти з конкретних позичальників і використовувати це майно на погашення боргів такої установи зокрема і перед Фондом. Більше того важливо також працювати над стягненням збитків з росіі на користь постраждалих банківських установ. Тому, коли ми говоримо про обґрунтованість втручання держави у право власності, то окрім позбавлення права власника банку на доступ до суду з метою захисту своїх прав, тут мова може іти іще й про безпідставне позбавлення власника банку можливості управління своїм банком – визначення найбільш ефективного способу управління, в тому числі щодо поверненні його активів", - підсумував Маліневський.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення не зупинився. Так з 24 лютого 2022 року процес ліквідації був розпочатий щодо 8 банків. Цього року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – мова йде про банк "Конкорд". Процес позбавлення банківської установи відбувається без суду. Звісно власники, акціонери банків можуть оскаржувати рішення регулятора – НБУ, вже після ухвалення ним рішення про ліквідацію банку, однак, загалом процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротнім. Крім того, в Україні не урегульовано питання проведення ліквідації прибуткового банку. Як заявляла співвласниця банку "Конкорд" Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів в фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо, і загалом може тривати до трьох років.