КИЇВ. 26 січня. УНН. Верховна рада сьогодні ухвалила перший в Україні комплексний закон, що регулює народне волевиявлення шляхом всеукраїнського референдуму. Як працюватимуть закладені у ньому механізми та чи несуть вони загрозу читайте в матеріалі УНН.
Законопроект “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”, ініціатором якого виступив Президент України Володимир Зеленський, встановлює різновиди референдумів у відповідності до предметів, які на них можуть бути розглянуті та суб’єктів ініціювання.
Предметний аспект
Предметом всеукраїнського референдуму можуть наступні питання:
• затвердження змін до розділів I (Загальні засади), III (Вибори. Референдум), XIII (Внесення змін до Конституції) Конституції;
• вирішення питання загальнодержавного значення;
• затвердження закону про ратифікацію міжнародного договору, який передбачає зміну території України;
• припинення дії закону або окремих його положень.
Та є низка обмежень. Не можуть бути винесенні на референдум питання:
• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим у першу чергу Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, протоколів до неї;
• спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
• щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії;
• віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.
Суб’єктний аспект
Референдум за ініціативою народу.
Для того щоб провести референдум за народною ініціативою, потрібні підписи не менше ніж трьох мільйонів українців, зібрані не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них.
Не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання рішення ЦВК про підсумки збору підписів громадян України Президент видає указ про проголошення такого референдуму, в якому вказана дата його проведення, та питання, що виносяться на референдум.
Питанням цього референдуму може бути і втрата чинності законом України або окремими його положеннями.
Текст законопроекту про припинення чинності законом України або окремими його положеннями, який пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, не може бути змінено після того, як його затвердить більшість зареєстрованих учасників зборів щодо проведення такого референдуму.
Збір підписів під ініціативою щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою триває протягом 90 днів з дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, що пропонує винести відповідне питання на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Для запуску процесу збору підписів для проведення референдуму за народною ініціативою на зборах громадян (які мають активне виборче право) обирається ініціативна група (пізніше її реєструє ЦВК), що фактично і замається організацією збору підписів. Окрім того, ініціатори такого референдуму мають сформулювати не лише питання, яке буде винесене на плебісцит, а й обґрунтування до нього.
Збір пдписів на підтримку ініціативи проведення виборів триває 90 днів.
У разі, якщо всі процедури із збору підписів пройдено та Конституційний суд підтримав запропоноване питання, указом Президента України проголошується проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Внесення змін до Конституції України
Всеукраїнський референдум щодо внесення змін до розділів I, ІІІ, XIII Конституції України здійснюється указом Президента України.
Зміни території
Всеукраїнський референдум щодо зміни території України — це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України.
Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
Вимоги до питань, що виносяться на референдум
Питання, що виноситься на всеукраїнський референдум, повинно мати форму питального речення стосовно підтримки (затвердження, ухвалення):
• закону;
• проекту закону про втрату чинності законом України або окремими його положеннями;
• положення нормативного характеру (зокрема принципу, критерію правового регулювання) без викладення його у вигляді проекту закону про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.
Питання всеукраїнського референдуму повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Якщо питання складається із частин, між ними має бути нерозривний внутрішній зв’язок.
Не допускається формулювання, яке:
• вводить виборця в оману;
• наводить виборця на відповідь, містить вказівку, натяк, підбурювання чи інше спонукання до підтримки чи відхилення питання всеукраїнського референдуму.
Організаційні аспекти
Всеукраїнський референдум проводиться в загальнодержавному окрузі з всеукраїнського референдуму, що включає всю територію України та закордонний округ.
Займається питанням організації проведення плебісциту Центральна виборча комісія.
Для підготовки, організації і проведення всеукраїнського референдуму використовуються територіальні виборчі округи, що утворюються для підготовки, організації і проведення загальнодержавних виборів та існують на постійній основі.
Закордонний округ з всеукраїнського референдуму включає усі закордонні дільниці, що утворені Центральною виборчою комісією для підготовки та проведення голосування на загальнодержавних виборах та існують на постійній основі.
Цікаве
Закон передбачає новації, зокрема можливість електронного голосування. Однак відповідні норми закону набудуть чинності лише після ухвалення спеціального закону щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування.
І ще один момент, що привертає увагу поява таких суб’єктів процесу проведення референдуму як прихильники або опоненти питання всеукраїнського референдуму. Це можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, зареєстровані відповідно до Центральної виборчої комісії.
Результати та правові наслідки референдуму
Всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо участь у голосуванні на референдумі взяли не менш як 50 відсотків виборців, включених до Державного реєстру виборців.
Питання загальнодержавного значення, підтримане за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою виборцями згідно з частиною сьомою статті 117 цього Закону, є обов’язковим для виконання (реалізації) відповідними органами державної влади, їх посадовими особами.
Якщо для виконання (реалізації) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою необхідно прийняти закон, Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму зобов’язаний подати до Верховної Ради України законопроект на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку такого питання, а Верховна Рада України — розглянути внесений законопроект.
Критика
Документ був розкритикований представниками фракцій “Голос”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина” та “Опозиційна платформа — За життя”.
За словами депутата з фракції “Голос” Сергія Рахманіна, закон про народовладдя не має права на існування, оскільки становить загрозу для демократії.
“Цим законом (про народовладдя — ред.) Верховна Рада, як вищий законодавчий орган країни усувається від частини законодавчого процесу. Цей референдум з дуже розмитими формулюваннями пропонує виносити на загальнонародне обговорення будь-що без участі Верховної Ради. Текст який виноситься на референдум не проходить експертизи Верховної Ради. Більш того, коли референдум пройшов, Верховна Рада не має права втручатися в цей текст. Можна винести питання зради, подати його як питання миру і отримати народну підтримку. Це ядерна кнопка, яку дають кнопкодаву, який буде тиснути на кнопку”, — сказав Сергій Рахманін.
Однак, монобільшість за підтримки групи “Довіра” та кількох позафракційних нардепів ухвалила законопроект у другому читанні та вцілому. Тепер очікуємо на підпис глави держави.