На розвиток цих центрів, а також підтримку раніше започаткованих ЦККНО уряд спрямував 138 млн гривень. Тож загалом на кінець 2019 року в університетах уже буде створено 21 центр колективного користування. Проводити дослідження в них можуть науковці з різних вишів України, а також наукових установ.
"Ідея таких центрів у тому, щоб сконцентрувати в одному місці найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом. І щоб потім доступ до цього обладнання мали не тільки працівники того закладу, на базі якого працює центр, а й взагалі науковці з різних університетів, наукових установ. Плюс ЦККНО створюються здебільшого в регіонах. Лише 4 центри з 21 розташовані в Києві, адже ми маємо сильні університети не тільки в столиці, а й в інших регіонах", – пояснила міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Отже, будуть створені ще 7 таких ЦККНО:
1. "Техноекобезпека Карпат", засновник – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
2. "Центр дослідження старіння та порушень метаболізму", засновник – ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника";
3. "Лабораторія перспективних технологій створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів", засновник – Національний університет "Львівська політехніка";
4. "Лабораторія сучасних методів агрономії та прискорення селекції рослин", засновник – Полтавська державна аграрна академія;
5. "Експериментальний комплекс для наукових досліджень водогосподарських об’єктів", засновник – Національний університет водного господарства та природокористування;
6. "Матеріалознавство тугоплавких сполук та композитів", засновник – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського";
7. "Новітні дослідницькі технології в біології і медицині", засновник – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Нагадаємо, МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців.