КИЇВ. 28 вересня. УНН. В системі податкового законодавства треба реформувати три напрями, зокрема, оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев, попри мітинги ФОПів вважає, що через кілька років вони подякують за введення РРО. Він задоволений роботою податкової та вважає катастрофою роботу митної служби. Про маніпуляції в держбюджеті та пакет економічних законів він докладніше розповів в інтерв’ю УНН.
- Кілька днів під стінами Ради ФОПи влаштовували мітинги, закликаючи владу підтримати малий та середній бізнес. Як буде реагувати ВР та комітет зокрема?
Вони виступають проти двох законів, які ми прийняли восени минулого року. Організатори мітингів не хочуть, щоб держава зобов’язувала їх вести облік розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Цій історії вже кількадесят років. Найсильніший і самий улюблений аргумент не введення РРО – відсутність грошей на купівлю РРО, ми подолали спеціальним безоплатним програмним забезпеченням, яке можна скачати з сайту державної податкової служби на свій смартфон. Програма вже досить успішно діє. З серпня згенеровано більше 20 млн е-чеків. Таким чином жодного контаргументу нема, крім загальних фраз про те, що «держава в особі Гетманцева знищує бізнес».
Ми повинні дати людям такий цивілізований ринок, який є за кордоном. Якщо ти хочеш жити в Європі, будь ласка, використовуй РРО. До речі, ми робили соціологічне опитування – більше половини людей підтримують введення РРО. Бізнес (підкреслюю сірий бізнес, білий - категорично підтримує нововведення) не хоче РРО, бо їм зручніше працювати в тіні. Є величезні торгівельні мережі та інтернет магазини з мільярдними оборотами, які працюють на ФОПах! Тому ми розуміємо, що цей бій з тінню – це є умовою цивілізованості суспільства.
А протидія введення РРО мені нагадує боротьбу за «право на тінь», право ухилятися від оподаткування, право не видавати чек. Такого права нема у підприємця! І це розуміють всі, і влада і опозиція. При цьому питання ФОПів розхитується під вибори деякими політичними силами. Я знаю, що безперечно всім ФОПам хотілося б, щоб ця норма не вводилася. Але я переконаний в тому, що через 2-3 роки, коли ця норма буде введена і запрацює, сам ФОП буде вдячний, що ми це зробили.
- Я якраз хотіла підвести вас до термінів. Закон вступить в силу, буде певний час на його реалізацію. На вашу думку скільки часу потрібно, щоб люди звикли, що бізнес в Україні ведеться не в тіні?
У нас з вами традиція ухилення від оподаткування сягає тисячоліть. У нас держава ніколи не була нашим інструментом, вона нам не належить. Ми сприймаємо державу як батька, який іноді б’є, іноді п’є, а іноді нас годує. І ми його дуже щиро за все це ненавидимо, це теж в нашій культурі. А обманути того, кого ти ненавидиш – це ж свята річ. Тому ми коли сидимо з вами за чаркою чаю і ви кажете, що не сплатили податок, я кажу: “Клас, оце молодець!”. В нас ухилення від оподаткування викликає захоплення у друзів, а не обурення. Я сплатив, а ти не сплатив, я дурень, а ти дуже кмітливий, адже обдурив державу. Таке світосприйняття характерне для незрілих суспільств. Це шлях в нікуди… Коли психологія зміниться я не знаю. Напевно, наше покоління повинно піти і прийти вже наступне, аби психологія була іншою.
- На четверту сесію ВР анонсували пакет економічних законів. Над чим зараз працюють в комітеті? Якщо є важливі закони, їх будуть розглядати вже після виборів?
Я вважаю, що у нас в системі податкового законодавства (саме законодавства, а не правозастосування) не так багато проблем. Є три напрями, які треба дійсно реформувати, системно змінювати. Це оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Ми повинні наблизити об’єкт, тобто дохід, до різниці між витратами та доходами, розширити випадки застосування податкової знижки, розширити інститут декларування і частково запровадити податок на виведений капітал. Моя особиста мрія – це об'єднання єдиного соціального внеску, військового збору та ПДФО з одночасним зменшенням навантаження на фонд оплати праці.
Другий напрям це реформування ренти та екологічного податку. Третє - це місцеві податки. Якщо з податками на землю у нас все більш-менш нормально, то з податками на нерухоме майно у нас зараз середньовіччя. Ми за метрами оподатковуємо нерухомість. Треба робити як у розвинутих країнах – оподатковують вартість. Уже в Фонді держмайна є відповідна база. І треба попрацювати з різними місцевими зборами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раді очікують законопроект Зеленського про податкову амністію: Гетманцев назвав його цілі
- Чи очікуються якісь зміни щодо місцевих зборів у зв’язку з ліквідацією і створенням нових районів? Адже деякі міста втрачають свій статус і переходять в ОТГ.
Нічого не зміниться. Всі наші нові ОТГ є податкоспроможними, це є принципова умова для створення ОТГ.
- Давайте поговоримо про бюджет на 2021 рік. Ви вже заявили, що ним не задоволені і що в принципі не буває бюджету, який би всіх задовольнив. Але можливо бачите якісь плюси?
Дивіться, плюси в тому, що він є своєчасним. Це означає, що в нас є час його змінити. Плюс – підвищення мінімальної зарплати (хоча суму підвищення треба продискутувати). Плюс – програми кредитування 5/7/9 та бюджетних гарантій малому і середньому бізнесу. Плюс – дороги. А щодо мінусів бюджету… Безперечно вони переважають. Не знаю, в чому річ, можливо у недосвідченості керівництва Мінфіну, можливо у тому що бюджет готувався в коронокризу, але… От якщо говорити про доходи, то чому ми підвищуємо під ялинку податки, яке ми маємо право? В минулому році ми цього не зробили, чому ми в цьому році намагаємось? Ми бізнесу обіцяли не підвищувати податки під ялинку, а Кабмін намагається це зробити.
Якщо ми говоримо про видатки на медицину, мене дивує спроба маніпулювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гетманцев: грошей у бюджеті на 2021 рік не вистачить для вакцинації всіх українців від COVID-19
- Уточнення: маніпулюють коронакризою?
Ні. Зазначають, що на 57,4% збільшуються видатки на медицину. Але для порівняння береться план 2020 року, а не факт 2020 року. А ми що, не збільшували протягом року? Якщо співвставити факт 2020 року з тим, що вони планують на 2021 рік, то там збільшення лише на 0,1 від ВВП. У нас за законом повинно бути 5% від ВВП. Міністр охорони здоров’я взагалі просив 6% від ВВП, а ми даємо 4,2%. Це говорить про те, що ми з вами завалимо медичну реформу наступного року.
Друге – це бідність. Ми підвищуємо прожитковий мінімум лише на 2% з урахуванням інфляції. Ми так з вами 50 років будемо підвищувати прожитковий мінімум, аби довести його до фактичного. Уряд повинен дати нам стратегічне бачення, що буде з бідністю, коли і як ми вийдемо на те, що номінальний прожитковий мінімум буде дорівнювати фактичному.
Третє, якщо ми говоримо про видатки – це суди. На 5,5 млрд грн недофінансовані суди. Ми не даємо гроші навіть на те, що є зараз, не говорячи про якійсь плани судової реформи.
А щодо підтримки промисловості в бюджеті закладені гроші на 100 пасажирських вагонів. Вони теж важливі, я не проти, але якщо ми не будемо мати цільові програми підтримки конкретних галузей промисловості, то ми з вами будемо мати сировинну економіку. Крім сировини, вона нічим нікому не буде цікава. У 2019 році 34% в експорті ми маємо сировини, Польща має 2%, Туреччина 5%. Якщо ціна на зерно або руду падає – для нас це катастрофа. Якщо не врожай, а у нас в цьому році неврожай, у нас дуже серйозні проблеми. У такої економіки нема майбутнього!
Повертаючись до доходів. Міністр говорить, що на митниці ховається 5-10 млрд грн на місяць. А де вони в бюджеті на наступний рік? Чому при прогнозі зростання імпорту на 10,6% надходження імпортного ПДВ зростають лише на 9,5%? Це що офіційна декларація неспроможності побороти контрабанду? Де надходження від легалізованого нами з таким супротивом грального бізнесу? Де доходи від легалізації ринку алкоголю, бурштину?
Далі - дефіцит 6%. Погоджуюсь з Шмигалем, багато країн в цей час збільшує дефіцит. Але тут треба розібратися навіщо нам треба його збільшувати. Якби ми взяли цей дефіцит і використали на промисловість – питань нема, ми б таке рішення підтримали. Але якщо ми беремо дефіцит на проїдання – це абсолютно деструктивно.
Тепер треба ще розібратися з джерелами покриття. І мова йде не тільки про дефіцит, мова йде і про повернення тіла кредиту, під що також залучаються кредитні гроші. Це величезні суми. Левову частину уряд планує отримати від ОВДП, тобто на внутрішньому ринку. Чиста емісія ОВДП - 208 млрд.грн. Де джерело? Нерезиденти під шалені відсотки? НБУ за рахунок емісії? Квіткова фея? До того ж в умовах, коли в нас є певна невизначеність з МВФ наша боргова політика і вартість боргу дуже залежить від довіри інвесторів. А інвестори будуть довіряти, якщо міністр фінансів домовиться з МВФ про щось. Поки що в одному інтерв’ю він говорить про те, що ми отримаємо черговий транш до кінця року, а в іншому, - через добу, що тільки в 2021 році…
Підсумовуючи, скажу так, над бюджетом треба істотно працювати. Уряд на жаль переклав цю роботу на ВР. І ми безперечно будемо це робити. Рада буде доопрацьовувати, а потім підтримувати.
- Чи будете запрошувати міністра фінансів на засідання комітету для обговорення доопрацювань?
Ми його вже запрошували, навіщо його запрошувати? На всі питання, що міг він відповів. Три години спілкувалися, це було неприємне спілкування ні для нас, ні для нього. Але невтішні висновки ми зробили, думаємо що робити далі.
- Ви згадали МВФ. Нещодавно ВР ухвалила постанову про призначення членів комісії на зайняття посад у САП. ЄС і США висловили своє незадоволення. Чи ставить це під загрозу отримання Україною кредиту від МВФ?
Я не знаю, чи може це вплинути чи ні. Але мені здається, що є рішення щодо яких наші партнери повинні відчувати межу нашого суверенітету. Коли так відверто та не аргументовано нав’язують прийняття того чи іншого рішення, в тому числі шантажуючи безвізом, хочеться навпаки прийняти зворотнє рішення, аби цю межу підкреслити.
Я переконаний в тому, що ВРУ прийняла абсолютно виважене рішення в межах своєї компетенції. Ми прийняли рішення довіряючи профільному комітету, який проводив співбесіди з кандидатами, яких ми затвердили,. Але ми зі свого боку зважали на те, що жодного конкретного контраргументу щодо тієї або іншої кандидатури не було взагалі. Отака жорстка критика вона недоречна.
Я не думаю, що це вплине на МВФ, якщо в нас все буде прозоро зі структурними маяками, а з іншого боку ми будемо вести перемовини на нормальному рівні, то все буде добре з МВФ.
- Хотіла з вами також поговорити щодо відносин з Білоруссю. Україна не втручається в їх політику, але якщо відносини між державами погіршаться, на які сектори економіки це вплине? Які угоди ми з ними зможемо легко розірвати, а що не зможемо?
Я категорично проти, щоб ми розривали відносини з Білоруссю, а також будь-які угоди із сусідом. Ми все повинні зробити від себе залежне, щоб відносини з братською Білоруссю зміцнювалися і розширювалися. Я взагалі не бачу України в цьому політичному конфлікті, який є сьогодні в Білорусі. Можливо там є інтереси Росії, ЄС, США, але точно немає інтересів України. Інтерес України насправді в одному – в стабільній, сильній та мирній Білорусі. І єдине, що ми можемо задля цього зробити – це не втручатися. Я не голосував за постанову ВРУ (Постанова «Про Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь» - ред.).
- Наостанок у мене кілька коротких питань. Чи задоволені ви новим керівництвом податкової ?
Складне питання. Там є і позитиви і негативи в цифрах. Позитивів більше. Вони перевиконують плани. Але ці плани є вочевидь заниженими. Однак, це питання не до них, а до Мінфіну. Те, як вони виконують плани по ПДВ та акцизам мені подобається. Цифри втішні та вселяють надію. Мені не подобається як вони виконують план по спирту, я з Головою ДПС про це говорив неодноразово, але чомусь поки позитиву нема, будемо працювати.
Щодо керівника податкової я скоріше б позитивно оцінив його роботу, ніж негативно. Щодо команди є певні одіозні прізвища, я негативно їх сприйняв. Але якось йому вдається перевиконувати план рік до року при зменшенні податкової бази. Якщо йому це вдається робити руками тих прізвищ, які ми оцінюємо з певними сумнівами, то слава Богу, нехай працюють на державу, якщо вони, можливо, змінили своє світосприйняття. З іншого боку, бізнес це знає, ми досить жорстко в Комітеті реагуємо на будь-які порушення прав бізнесу і будемо це робити в майбутньому.
- А як можете оцінити роботу митної служби?
Це катастрофа, це повний провал. Це відповідальність міністра, яку він підтвердив у нас на комітеті. На сьогодні це обтяжується ще скаргами бізнесу. В нас повний комітет завалений скаргами білого бізнесу. Люди не можуть розмитнитися, бо в них вимагають додаткові документи, які вони не повинні надавати відповідно до Митного кодексу. А поряд з цим через митницю проходять вантажі взагалі без оформлення, машини декларуються, як пусті. Насправді з митницею у нас катастрофа, ми не можемо протягом такого значного часу вирішити це питання. Я відчуваю нашу спільну відповідальність. Але це не означає, що якщо в команді є слаба ланка і нема результату, ми опустимо руки. Повірте, ми вирішимо це питання, як вирішуємо і інші.