Як повідомили у Львівській міській раді, впродовж 2016 року у межах безтермінової акції “Прийом ртуті від населення” місто прийняло від мешканців 7,14 кг ртуті. За їх статистикою, протягом останніх років кількість звернень суттєво зросла, але кількість зібраної ртуті для утилізації поступово зменшується. Це свідчить про ріст свідомості громадян в дотриманні норм екологічної безпеки і зменшенні кількості металевої ртуті у місті.
Еколог Алла Войцехівська, коментуючи статистику Львівської міськради, зауважила, що більше семи кілограмів ртуті це досить великий об’єм.
“Акція Львівської міської ради — це дуже хороша ініціатива. І збір більше семи кілограмів ртуті — досить велика кількість. Оскільки, за статистичними даними, на сміттєзвалищах внаслідок викидання сміття, яке містить ртуть, за рік накопичується більше 5 кг ртуті. А більше семи кілограм у Львові це дуже велика цифра”, — зауважила А.Войцехівська.
Разом з тим, на переконання еколога, програми збору ртутовмісних відходів мають існувати на державному рівні.
“І я вважаю, що ініціатива Львову є дуже гарною, але такі програми мають існувати в рамках держави. Львів фактично започаткував пілотний проект по збору ртутовмісних відходів і батарейок. А от наприклад, у сусідній Польщі діють різноманітні проекти по збору ртуті”, — зауважила А.Войцеховська.
Нагадаємо, Мінприроди обіцяло представити Національну стратегію поводження з відходами у грудні 2016 року. На сьогоднішній день представлена лише її технічна редакція.
Міністр не може назвати точної дати затвердження стратегії, однак виступає категорично проти законодавчого врегулювання ситуації у сфері відходів.
Тим часом низка обласних державних адміністрацій взагалі не розуміють, яка нинішня ситуація у сфері поводження з відходами, а інші — не можуть утилізувати небезпечні відходи через брак коштів.
Як повідомляв УНН, в Україні загалом вже накопичено понад 12 млн тонн небезпечних відходів (дані держстатистики за 2015 рік). Однак вже четвертий рік поспіль влада не виділяє кошти на їх утилізацію.