Цитата
“Коли є така тривожність, перше, що треба зробити, — обмежити отримання інформації. Просто перестаньте дивитися новини”, — радить психолог.
Деталі
Вона пояснює, що в реальному житті пересічний громадянин станом на зараз ніяк не може вплинути на ситуацію.
“... Це не означає, що якщо вона почнеться я не почну щось робити — чи піду добровольцем чи ще щось. Але навіщо себе накручувати через те, що ще не сталось — це запитання. Тим більше ця накрутка йде постійно вже 7 років з системною періодичністю, і всі це розуміють. Тому вже мали б і звикнути, що треба фільтрувати інформацію”, — зазначила співрозмовниця.
“Далі, треба, знов таки себе, запитати, чим я можу на це вплинути і що я можу у такій ситуації зробити для себе, яким чином попіклуватись. Не тільки вимкнути цю інформацію, але що я можу зробити — подивитись гарний фільм, подумати про свою сім’ю. Навіть якщо завтра війна, то може сьогодні варто більше попіклуватись про сім’ю і зробити так, щоб були кращі спогади”, — каже Гомель.
Вона радить звертати увагу на позитив.
На думку психолога, останнім часом, надмірна зацікавленість людей та переживання через нову війну — це, швидше, “втеча від реальності особистого життя” — від низької заробітної платні, проблем у родині, сірих буднів тощо.
“Важливо почати жити тут і зараз. Тут і зараз — це, наприклад, я стою біля вікна, розмовляю з вами, а за вікном я бачу, як краплини льоду висять на гілках, тощо. Це дуже ефективний спосіб подолання будь якого стресу. А стресів в нашому сучасному житті вистачає: війна, економічні проблеми, короно вірус, який вже назвали депресивною хворобою тощо. Важливо жити тут і зараз. Десь там війна, а тут і зараз я сиджу і дивлюсь телевізор, тут і зараз я відчуваю кота на колінах, тут і зараз я бачу усмішку рідної людини. І тоді можна вийти зі стану тривоги достатньо легко”, — розповідає Гомель Оксана.
Також вона зауважила, що тривожність може легко передатись дітям, які емоційно реагують на батьківський стан.
“Навіть якщо батьки потайки дивились телевізор і ходять нервують, хочуть приховати свій стан перед дітьми, все одно діти це відчувають. Хочемо ми чи не хочемо — все одно свій внутрішній стан ми якось показуємо — чи різкими рухами, чи не тими словами, чи не тим тоном дитині, і дитина інтуїтивно відчуває тривогу, але не розуміє, чому батьки себе так поводять і теж починає нервуватись. Тому дійсно дуже важливо бути спокійним. Тут і зараз подивитися на свою дитину і порадіти, що ви є один у одного, що усміхаєтесь. Це більш важливо для вашого життя ніж переживання про те, на що ви вплинути не можете”, — додала вона.
Контекст
Українська влада і західні партнери останнім часом звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення і посилення російської дезінформації.