Таким чином Україна виконала свої міжнародні зобов’язання як одна з 29 Консультативних Сторін Договору про Антарктику.
“Загалом затверджено три Заходи — щодо страхування і планування дій у надзвичайних ситуаціях під час здійснення туристичної та іншої неурядової діяльності; матеріальної відповідальності в разі надзвичайних екологічних ситуацій; висадки людей на берег з пасажирських суден,” — йдеться в повідомленні.
Перший окрім страхування та відшкодування витрат передбачає також, що організатори ще до початку діяльності в Антарктиці повинні підготувати плани дій в надзвичайних ситуаціях і вжити достатньо заходів для безпеки людей. Такі плани і заходи не повинні бути розраховані на допомогу з боку інших організаторів або національних програм без їх однозначної письмової згоди.
Іншим Заходом встановлюється матеріальна відповідальність у разі надзвичайних екологічних ситуацій в Антарктиці, пов’язаних зі здійсненням наукових досліджень, туристичної діяльності, а також будь-якою іншою урядовою і неурядовою діяльністю, зокрема, допоміжною логістикою.
Так, якщо організатор діяльності — він може бути як державним, так і недержавним — не зробив негайних і ефективних дій у відповідь на спричинену ним надзвичайну екологічну ситуацію, то він повинен буде сплатити вартість таких дій.
Кошти йтимуть або країнам, що вжила замість винуватця необхідні дії, або в спеціальний фонд.
Третій Захід стосується висадки людей на берег під час туристичної та іншої неурядової діяльності. Так, потрібно утримуватися від висадки на берег з суден, на борту яких перебуває понад 500 пасажирів. Стосовно ж суден з меншою кількістю людей, то в місцях висадки на берег має бути не більше одного такого судна, а на самому березі має бути не більше 100 осіб.
Як повідомляв УНН, Україна проводитиме спільні дослідження Антарктики з Китаєм, Малайзією та Туреччиною.