"Загальна кількість школярів в Україні – 3,7 мільйони у понад 16 тис. шкіл. З цього числа 400 тис. дітей навчаються мовою власної національної меншини. Діти, що належать до національних громад, відвідують близько 1 тис. 345 початкових і середніх шкіл в Україні. З цього числа кількість шкіл з винятково мовою навчання національної громади – 735", - розповіла вона.
Зі слів голови Міносвіти, існують різні підходи до навчання в цих школах.
"Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах, щільно населених національними меншинами. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських густонаселених громадах та 62% школярів зі шкіл в угорських густонаселених громадах не змогли скласти ЗНО. Це серйозна перешкода для подальшої освіти та професійної кар'єри цих дітей в Україні", – додала Л.Гриневич.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У МОН розповіли, що чекає на школи у перехідний період впровадження освітнього закону
З її слів, Україна задоволена висновками Венеційської комісії та готова імплементувати її рекомендації. Зокрема, йдеться про продовження перехідного періоду для мовної статті до 2023 року, а також детальніший опис різних моделей вивчення та навчання державною мовою в школах для різних національних громад у законі "Про загальну середню освіту".
Згадали і про напружені перемовини з Угорщиною щодо мовного питання.
"Моя позиція чітка – ми зацікавлені в діалозі з дружніми країнами-сусідами і готові домовлятися щодо засад імплементації мовної статті, як ми це зробили практично з усіма партнерами в цій ситуації. Однак ми повинні бути тверді в тому, що це має бути діалог, а не мова ультиматумів", – зазначила Л.Гриневич.
Вона також підкреслила, що "всі зустрічі в держдепі пройшли в теплій та дружній атмосфері, відчувалося, що ведемо переговори з друзями, які зацікавлені нас підтримати".
Нагадаємо, в ОБСЄ закликали не політизувати впровадження освітнього закону в Україні.