КИЇВ. 12 листопада. УНН. Ми зустрілися з генеральним директором КМЕФ Юрієм Пивоваровим щоби дізнатися, чим запам’яталася цьогорічна подія.
Ключовою темою цьогорічного КМЕФ стали важливі аспекти того, як жити у часи незворотних змін, що вже сталися з початку пандемії Covid-19. На які світові тренди цьогоріч була закцентована увага, і що з цього актуально для України?
Ви абсолютно точно зазначили, що центральною темою цьогорічного Форуму став світ в епоху радикальних змін. Пандемія не просто внесла зміни до нашого звичного способу життя, вона кардинально змінила акценти й дала багато нових тем для роздумів. Багато з того, про що ми говорили на попередньому КМЕФ, стало реальністю.
До прикладу, наші спікери ще у 2019 році прогнозували старт нової економічної кризи. Як показав час, тригером до неї стала пандемія Covid-19. Перш за все, змінилося ставлення до питань охорони здоров’я. Здоров’я нарешті стало важливою темою в загальному порядку денному.
Ми також багато казали й про зміну ланцюгів доданої вартості, про необхідність перенести основні виробництва з Китаю до Європи, зокрема й до України. Тепер, коли вартість транспортування зросла в рази, а багато країн виявилися закритими на карантин, це питання виявилося надзвичайно актуальним навіть для найпотужніших економік світу.
Не забуваємо й про зміну клімату: це не просто якийсь тимчасовий тренд, а важливий фактор розвитку економіки та бізнесу. Глобальна конференція в Глазго, Зелений курс ЄС, план Байдена — все це про великі гроші. Зелена економіка — це не просто тренд, а фактор доступу до фінансів та глобальних ринків.
Які переваги для залучення інвестицій для розвитку бізнесу ми маємо зараз? Чи є зрушення у порівнянні з минулими роками, що мають стимулювати наших підприємців не боятися створювати новий продукт?
На жаль, інвестиційний клімат в Україні змінюється дуже повільно. На кожному КМЕФ ми говоримо про якісь конкурентні переваги з боку держави, про те, що можна зробити для залучення додаткових інвестицій в економіку. Поступово він покращується, але темп цих змін — питання зовсім іншого характеру.
Вже багато років я кажу, що у світі є надлишок грошей і їх цілком вистачає для інвестицій. Просто зверніть увагу на котування найбільших бірж впродовж кількох останніх років — всі ключові промислові індекси демонструють стабільне зростання. Головне — це ідеї, які бізнес пропонує інвесторам та формати їх донесення. Якраз тут й існують проблеми. Нашим підприємцям потрібно вчитися розмовляти мовою глобального бізнесу.
Окрім цього, також важливо знайти спільну позицію бізнесу та держави, що дозволить побудувати успішну стратегію для розвитку. Це не просто про один закон чи ініціативу, а про комплекс заходів.
Коли ми говоримо про економіку України, часто серед перших проблем називають корупцію. За багато років, як Ви вважаєте, частіше чи рідше лунає слово “корупція” від ваших спікерів та гостей?
Кілька років тому, на КМЕФ-2016, ми організували панельну дискусію “Світовий досвід боротьби з корупцією”. Зізнаюся, вона не викликала великого інтересу в нашої аудиторії. Це не значить, що питання корупції не є важливим, це лише показує те, що проблема знаходиться значно глибше.
Питання інвестицій, виходу на нові ринки — все це цікавить бізнес значно більше. Якщо Україна хоче створити належні умови для того, щоб з’явились сучасні компанії, потрібно змінювати свій mindset. Це і високий рівень довіри, надійна й прозора робота урядових інституцій: тоді кумівство і корупція просто не потрібні.
Є думка, що аби бути лідером і бути в епіцентрі глобальних змін, варто постійно самовдосконалюватись: отримувати нові знання, позитивний досвід та ділитися ним. Чи достатньо цього аби відповідати викликам сучасності?
Звісно, лідерство — надзвичайно важлива історія, тим паче в умовах постійних змін. Та зараз для розв’язання всіх проблем лише одного лідера недостатньо. Для реального успіху потрібно мати цілу команду лідерів, здатну впроваджувати зміни й вести компанію до майбутнього.
Освіта має бути в центрі цього процесу. Команда повинна постійно навчатися, прогресувати. Те, що було актуальним 5 років тому, вже не має такого вирішального значення, з’являються нові тренди. Потрібно бути адаптивним, готовим до змін, дізнаватися про нові методи та способи досягнення цілі.
Саме така філософія розвитку є однією з головних в UFuture, постійне відвідування командою лекцій, семінарів. Питання третинної освіти — абсолютно глобальний тренд. Все частіше ми розуміємо, що для сучасного ринку знання — центральний фактор.
Я б додав ще слово “комунікація”. Без належної комунікації між державою та бізнесом зараз обійтися просто неможливо.
Часто від українського бізнесу можна почути, нібито держава не потрібна, краще б просто ніхто не втручався. Але щороку на КМЕФ ми показуємо успішні кейси тих держав, де запорукою успіху стала успішна взаємодія держави та бізнесу, де саме держава виступає головним партнером. Держава має визначати стратегію розвитку і суть економічної політики, а бізнес має приймати ці умови гри.
Як на мене, лібертаріанство — це велика омана: саме ті країни, що збільшили обсяги своєї економіки шляхом протекціонізму, сьогодні пропагують світу цінності “повної відкритості”, фактично просто розширюючи ринки для власних товарів та послуг. Взяти той таки Зелений курс ЄС, який надає європейським підприємствам безпрецедентну фінансову допомогу в розмірі 1 трлн євро.
Які відчутні зміни, на Вашу думку, приніс Україні КМЕФ з моменту свого створення?
Найважливіше для мене це те, що останніми роками почали працювати ті речі, про які ми казали на Форумі ще 7 років тому. Нарешті запрацювала експортно-кредитна агенція, ухвалили закон “Про індустріальні парки”, триває обговорення навколо закону про локалізацію. Все це явно позитивні сигнали.
Також можна згадати й урядову програму “5-7-9”, яка вже діє в Україні і стала однозначно важливим кроком для розвитку малого та середнього підприємництва. Але цей підхід має бути більш комплексним та стратегічним. Так, ми рухаємося в правильному напрямку, але треба це робити швидше.
Але хочу наголосити, що нам не варто намагатися просто копіювати чужі стратегії розвитку. Звісно, вони можуть бути корисними в розбудові початкових етапів політики, але стратегія завжди має покладатися на свій особливий контекст, ті умови та ресурси, що наявні тут і зараз.
Наскільки мені відомо, КМЕФ займається не лише однією подією, але й іншими проєктами. На чому акцентуєте роботу команди зараз, яких нових проєктів чекати від вас?
Вже кілька років поспіль команда КМЕФ проводить цілу низку івентів, присвячених темі підприємництва та бізнесу в Україні. Цьогоріч в червні у Білій Церкві відбувся Форум інноваційних виробництв, де ми вкотре підняли питання про розвиток індустріальних парків.
Інший вимір — Форум МСП, де ми обговорюємо питання залучення додаткових коштів для розвитку бізнесу, створення належних фінансових та правових умов, перспектив виходу на нові ринки. Без сучасних технологічних виробництв Україні складно буде боротися на світових ринках. Однак, з’явилося і декілька нових проєктів.
Абсолютно новим проєктом в цьому році став U Tomorrow Summit — івент, що зібрав разом власників та керівників провідних інноваційних компаній східноєвропейського світу, венчурних інвесторів, технологічних стартапів, відомих інтелектуалів та журналістів для обговорення потенційного партнерства, пошуку нових можливостей масштабування бізнесу та визначення глобальних трендів. Місія цієї події — розкриття інтелектуального потенціалу всієї “нової Європи”, аби місцеві таланти та стартапи мали можливість запропонувати власні рішення глобальних викликів та дізнатися про найкращий світовий досвід побудови сталого майбутнього.
Протягом 8 років ми збирали весь досвід та експертизу наших спікерів та учасників для того, щоб запропонувати новий, інноваційний освітній продукт. Тому, дуже радий, що ми нарешті досягли того рівня знань та довіри, який дозволив нам заснувати власну академію — Академію КМЕФ. 5 листопада розпочалася наша флагманська освітня програма — “Лідерство для економічного розвитку”, яка розрахована на майбутніх національних лідерів приватного, державного та громадського секторів.