“Залишок придбаних і невикористаних у 2016 році засобів лабораторної діагностики становив 82,9 % від придбаної кількості; засобів захисту — 91,1%”, — йдеться у документі.
Зазначається, що неефективне використання коштів державного бюджету за цим напрямком відбулося через тривалу процедуру внесення змін до деяких нормативних документів. Зміни, зокрема, вносились до Постанови Кабміну від 23 квітня 2008 року №413 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які проводять ветеринарну практику, за здійснення обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмірів їх оплати”.
У звіті Рахункової палати наголошують, що належний контроль за використанням бюджетних коштів унеможливлює недосконала система протиепізоотичних заходів.
“Система планування та звітування про здійснення протиепізоотичних заходів недосконала, оскільки у планах протиепізоотичних заходів і звітах про їх виконання не відображені вартісні показники та джерела фінансування, що практично унеможливлює здійснення належного аналізу виконання досягнутих показників і відповідного контролю за використанням бюджетних коштів”, — йдеться у документі.
Нагадаємо, у Держпродспоживслужбі, яку критикують за малоефективну роботу, продовжують нарікати на брак фінансування.
Зокрема, саме нестачею коштів на здійснення протиепізоотичних заходів керівництво Держпродспоживслужби виправдовує катастрофічну ситуацію з АЧС в Україні. Нагадаємо, що збитки від африканської чуми вже перевищили 1 млрд грн.
У Верховній раді, тим часом, вважають, що справжня проблема Держпродспоживслужби не в фінансах, а в кадрах і компетенції. Так, за словами нардепа С.Тригубенка, у 2017-му фінансування служби збільшилося в два рази (з 56 в 2016 році до 113 млн грн). Однак показники захворюваності АЧС аж ніяк не впали, а тільки навпаки: протягом 2016 року було зафіксовано 91 випадок хвороби, тоді як у 2017 році — понад 130 спалахів.