Деталі
Його дружина, колишній чеський омбудсмен Анна Сабатова, повідомила агентству CTK, що він помер у середу.
Уль народився 8 жовтня 1941 року в Празі. У 1963 році закінчив Чеський технічний університет.
Відомий своїми лівими політичними поглядами, Уль був учителем середньої школи, коли його вперше заарештували в 1969 році, як члена Революційного молодіжного руху. Група виступала проти жорсткого комуністичного режиму, який захопив країну після радянського вторгнення в Чехословаччину в 1968 році, яке придушило період ліберальних реформ, відомий, як Празька весна.
Тоді Уль отримав чотири роки позбавлення волі.
Уль був одним з організаторів маніфесту прав людини Хартії 77, натхненної Вацлавом Гавелом, рідкісним голосом опору на той час. Він також був співзасновником Комітету захисту несправедливо переслідуваних, який публікував новини про комуністичні переслідування.
За свою діяльність він був засуджений до п’яти років ув’язнення за підривну діяльність у 1979 році разом з іншими провідними дисидентами, включаючи Вацлава Гавела, Іржі Дінстбіра та Вацлава Бенду.
Востаннє він був ув’язнений 19 листопада 1989 року, через два дні після студентського маршу, який поклав початок Оксамитовій революції.
У 1990 році він очолив агентство CTK, почавши його зміну, щоб стати "надійним джерелом інформації".
Уль також був законодавцем і представником уряду з прав людини, працював у кількох газетах і журналах і був членом Партії зелених. Нагороджений кількома чеськими, польськими, німецькими та французькими нагородами (Орден Почесного легіону).
Крім дружини, у Уля залишилися донька Саса та два сини, Міхал і Павло.