"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.
На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.
"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.
На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.
Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.
"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.
Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.
Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.
"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.
Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.
Нагадаємо, нещодавно ЄС завдав Україні значного репутаційного та матеріального збитку, раптово заборонивши ввіз української курятини до європейських країн. Приводом став поодинокий спалах пташиного грипу у фермерському господарстві “Хутір” на Вінниччині, який одразу було локалізовано.
У “Союзі птахівників” вважають, що реакція європейців могла бути, однак не така жорстка.
Річ у тім, що ПП “Хутір” курятину за кордон ніколи не поставляло. Однак рішення ЄС торкнулося усіх українських експортерів продукту, які скрупульозно захищають своє виробництво від подібних інфекцій і одразу заявили про відсутність ризику пташиного грипу на їхніх птахофабриках.
Проте ЄС, порушуючи попередні домовленості, заборонив ввіз м’яса птиці не точково, а з усієї України.
У Міністерстві економічного розвитку повідомили про термінові консультації з ЄС. Водночас у Держпродспоживслужбі сподіваються на відновлення поставок у ЄС найближчим часом.
Експерти, своєю чергою, розцінюють дії ЄС як елемент конкурентної війни та разом з тим вказують на відсутність в української влади політики захисту національних виробників.