Країни діяли за допомогою секретної дипломатії, яка включала в себе таємні послання активістам. Крім цього, в рамках цієї кампанії Гуаідо зробив ряд секретних зарубіжних поїздок. Про це з посиланням на неназваних учасників переговорів повідомляє AP.
В середині грудня Гуаідо, за їхніми даними, таємно відправився до Вашингтона, Колумбії та Бразилії, щоб проінформувати місцевих посадових осіб про стратегію масових демонстрацій опозиції в Венесуелі. Виступи демонстрантів, як вказує AP, повинні були збігтися з очікуваною інавгурацією президента Мадуро 10 січня. Агентству про це розповів колишній мер Каракаса Антоніо Ледесма (з Венесуели він втік після заведеної проти нього справи; провадження стосувалося загибелі людей під час протестів у 2014 році).
Щоб залишити Венесуелу Гуаідо, за словами ще одного неназваного “антиурядового лідера”, прокрався через “незаконний” кордон з Колумбією, пише AP. Більша його частина після інциденту з венесуельськими солдатами в 2015 році (вони були поранені під час бійки з ймовірними колумбійськими контрабандистами), згідно з наказом Мадуро, залишається закритою. Відкрито тільки прикордонну ділянку у венесуельському штаті Тачіра.
До цього, за даними співрозмовника агентства, Гуаідо був змушений вдатися, щоб не викликати підозр у співробітників імміграційної служби, які іноді затримують опозиційних діячів в аеропорту і не дозволяють їм виїжджати за кордон.
В умовах роздробленості опозиції в Венесуелі, яка виявилася розділеною, в тому числі, через жорсткі заходи місцевого уряду (за усіма ретельно стежили спецслужби), спілкування, яке полягало в передачі один одному зашифрованих текстових повідомлень, стало нормою, продовжує джерело AP. Для доставки таких повідомлень, за словами американського чиновника, який також знає про ці переговори, використовувалися посередники. Спілкувалися таким чином, за його даними, політичний наставник Гуаідо і венесуельський опозиціонер Леопольдо Лопес. Останній знаходиться під домашнім арештом після того, як спробував організувати масове повстання проти Мадуро в 2014 році, зауважує AP.
Однак рішення протистояти Мадуро безпосередньо стало можливим тільки завдяки сильній підтримці адміністрації президента США Дональда Трампа, відзначає Associated Press. “Переломним моментом”, за даними агентства, стала заява американського лідера в серпні 2017 року. Тоді Трамп допустив “військовий варіант” для вирішення проблеми венесуельської кризи. З тих пір латиноамериканські країни, як зауважує AP, “усвідомили: у них є партнер в США, готовий впоратися з кризою, що триває вже багато років”.
Так, 4 січня, за день до того, як Гуаідо був приведений до присяги в якості спікера нацзборів, міністри закордонних справ з 13 країн групи Ліма, до якої не входять США, заявили, що не визнають другий термін Мадуро.
Проте ключову “тіньову” роль в ескалації ситуації зіграв член групи Ліма, Канада, каже джерело AP з цієї країни. Саме канадський міністр закордонних справ Христя Фріланд, за його даними, говорила з Гуаідо за ніч до церемонії інавгурації Мадуро. Опозиціонеру вона тоді запропонувала підтримку свого уряду в разі, якщо він зіткнеться з лідером соціалістів.
Крім цього, активні дії, за словами співрозмовника агентства, робили Перу, Бразилія і Колумбія. Остання, як зауважує AP, межує з Венесуелою і з часу початку кризи в країні прийняла звідти більше 2 млн мігрантів.
Нагадуємо, Лукашенко висловив підтримку Мадуро.