"Армія, мова, віра" - головний політичний лозунг передвиборної кампанії Порошенка стає основою внутрішньої політики Зеленського. Однак на відміну від свого попередника, новий президент не просто грає на патріотичних настроях, а намагається монополізувати кожну з цих сфер. При цьому вже сьогодні ясно, що його дії суперечать тим обіцянкам і висловлюванням, які звучали під час виборів.
На посту президента Володимир Зеленський демонструє не властиве настільки юному, за політичними мірками, віком категоричне неприйняття критики, нездатність до діалогу, нехтування законом в ім'я амбіцій. Він робить по-своєму, навіть якщо це порушує Конституцію. Під приводом захисту національних інтересів втручається в роботу законодавчої і судової систем, що зводить нанівець всі демократичні устремління України. Президент одноосібно призначає прем'єрів і міністрів, створює альтернативні органи, якщо існуючі чинять йому опір. У відповідь на регламент Ради і процесуальне законодавство Зеленський перезапустив РНБО, яке без суду і слідства накладає санкції, призначає олігархів, контрабандистів і злодіїв в законі.
"Крім красивої піар-картинки, образу "доброго царя" й інших вже неодноразово озвучених "бонусів" для керівництва держави від такого роду рішень, всі ці історії мають загальний негативний присмак. Це присмак узурпації влади", - так правовий хаос Зеленського коментував юрист Юрій Радзієвський.
Армія
Володимир Зеленський в зоні проведення ООС
Всі пам'ятають легендарне "Я ж не лох", сказане президентом під час спілкування з добровольцями в Золотому на Донбасі в жовтні 2019 року. Сьогодні Зеленський дає зрозуміти всім, що армія знаходиться в його одноосібному підпорядкуванні. Яскраве тому підтвердження - історія навколо керівництва Міноборони і ЗСУ.
Довгий час громадськість та експерти обговорювали затяжний конфлікт і судові суперечки між міністром оборони Андрієм Тараном і головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком - за даними ЗМІ вони навіть не спілкувалися при зустрічах. У воюючій країні подібне просто неприпустимо - про це говорили всі.
Таку ситуацію могло виправити тільки кадрове рішення. Багато експертів і політиків прогнозували відставку Андрія Тарана. Більш того, після реформи посаду глави оборонного відомства повинен займати цивільний - формально Таран відправлений в запас, але де-факто він залишається нехай відставним, але генерал-майором ЗС України.
Зеленський міг звільнити Тарана, причин для було досить, але вчинив по-своєму - він змінив головнокомандувача ЗСУ - місце Руслана Хомчака зайняв Валерій Залужний.
Таким чином Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що армія - це його особиста прерогатива, і йому вирішувати, коли і які кадрові перестановки проводити у військовому керівництві.
Відставка Арсена Авакова з посади голови МВС і розмови про перепідпорядкування Нацгвардії особисто президенту лише підтверджують курс Зеленського на монополізацію всіх військових підрозділів. Що говорити про Офіс Генпрокурора, СБУ, АМКУ, які Зеленський зробив "заднім двором" Офісу президента.
До слова, практично відразу після призначення новий головнокомандувач ЗСУ ввів тимчасову заборону для чиновників на відвідування зони ООС, через що політики, депутати і навіть спікер парламенту Дмитро Разумков були змушені скасувати свої поїздки на Донбас.
Мова
Одна з перших заяв Володимира Зеленського після перемоги на виборах стосувалося так званого "мовного закону".
"Законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. Закон був прийнятий без попереднього досить широкого обговорення з громадськістю", - написав він тоді у себе у Facebook.
Не так давно вже утихомиренний Зеленським після того, як одноосібно (!) відправив главу суду Олександра Тупицького у відставку, КСУ визнав конституційним прийнятий за Порошенка закон про забезпечення функціонування української мови як державної.
"У нас є українська мова, єдина державна мова, це закріплено в Конституції. ... Найсправедливішим буде не піднімати це питання", - заявив недавно президент на форумі Україна 30.
Зеленський продовжує загравати зі своїми російськомовними виборцями, за його словами, російська мова не є "власністю" Росії. Однак він не забуває і про іншу частину електорату. Державний курс і рішення КСУ - пряме тому підтвердження.
Віра
Зеленський зустрівся з Єпіфанієм
Ще до перемоги на виборах в одному з інтерв'ю Володимир Зеленський сказав: "Я ніколи не говорю про релігію і ніколи не говорю про Бога, тому що у мене є власна думка про це".
Президент завжди обережно відноситься до болючої для України теми - питання Церкви. Але як би там не було, вже очевидно, що він вступає в гру і на цьому полі.
Вселенський патріарх Варфоломій, який дав початок Православній церкві України, вручивши митрополиту Епіфанію томос, приїде в Україну на урочистості з нагоди 30-річчя Незалежності.
Святкування майбутнього Дня Незалежності обіцяє бути особливо помпезними. Крім того, як очікують експерти і ЗМІ, саме 24 серпня Володимир Зеленський може заявити, що буде балотуватися на другий президентський термін.
Навіть якщо він цього не скаже, факт залишається фактом - на сцені поруч з главою Держави буде стояти Варфоломій і, можливо, глава ПЦУ Єпіфаній. Це більш, ніж показовий знак для українських віруючих.
Зеленський - Порошенко 2.0?
Петро Порошенко та Володимир Зеленський
Володимир Зеленський на виборах отримав приголомшливу підтримку українців завдяки тому, що він був іншим - повністю відрізнявся від старожилів вітчизняної політики.
З тих часів минуло вже більше двох років. І все частіше в своїх діях, рішеннях і поведінці, новий президент починає нагадувати свого попередника. Чому так відбувається - простої відповіді на це питання немає. Але та модель управління, яку сьогодні вибудовує Офіс президента, все більше нагадує ручний режим, створений Януковичем і дещо модернізований Порошенком, з усіма витікаючими з цього наслідками.
"Кожен з нас - президент", виявилося байкою для приїжджих. Президент тут тільки один, і його влада прагне до абсолюту. Молодий, перспективний і несистемний Зеленський енергійно веде країну до узурпації і диктатури.