Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Зокрема, у законі передбачається організація безкоштовних курсів української мови для дорослих. У свою чергу, володіння українською мовою стане обов’язковим для тих, хто хоче отримати українське громадянство. Відтепер необхідно буде складати іспит про рівень володіння державною мовою.
У свою чергу, іноземні військовослужбовці, що служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.
Законом передбачається створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови. Цей орган буде затверджувати вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України, проводитиме відповідні кваліфікаційні іспити та у відповідності до результатів цих іспитів — видавати сертифікати.
У свою чергу, уповноважений із захисту держмови розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацрада: з 16 липня уся передвиборна агітація має бути українською
Важливо зазначити, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Так, закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів на території Україні має здійснюватися державною мовою. При цьому достатньо бажання одного учасника заходу, щоб зобов’язати організаторів забезпечити його переклад.
Зокрема, законом визначаються особливості застосування української мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Так, за п’ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раду внесли законопроект про дематюкацію мови
У відповідності до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинна мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії й іншими мовами. Однак видання, що виходять мовами ЄС і кримськотатарською, можуть не мати української версії. Також видавництва та книгарні повинні за два роки мати не менш як половину асортименту книг українською мовою.
Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушень прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.
Як повідомляв УНН, Верховна Рада 25 квітня ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.
Сам закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” направили на підпис Президенту 14 травня, який підписав його 15 травня.
У газеті Верховної Ради “Голос України” текст закону опублікували 16 травня. Переважна більшість його норм набуває чинності за два місяці після опублікування.