Судячи за даними глобального дослідження компанії Nielsen, середні щомісячні витрати сім'ї з Києва на продукти харчування і товари повсякденного вжитку становлять близько 3,14 тис. грн (еквівалент 92 євро на момент проведення дослідження), відзначає видання.
"Тим часом аналогічні витрати домогосподарств у Мінську досягають 192 євро, у Варшаві - 178 євро, у Вільнюсі - 231 євро, у Москві - 269 євро. Така помітна різниця пояснюється не стільки дешевизною українських харчів, скільки звичкою економити на їжі - українці часто віддають перевагу менш дорогим продуктам", - сказано в статті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морква і сало на вагу золота: експерти підрахували, як дорожчають продукти
При цьому, на інші потреби нашим громадянам часто просто не вистачає зарплати.
"На інші потреби, на жаль, у значної частини населення просто не вистачає зарплати, чому сприяють як особисті якості людини, що впливають на її професійні досягнення, так і усталені традиції серед роботодавців", - пояснює генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов.
За інформацією ПриватБанку, який обслуговує майже 20 млн активних карт, у 2018 році в структурі витрат клієнтів найбільша частка (46%) припадає на продуктові магазини і супермаркети, зазначає "Фокус".
"При цьому витрати на одяг, взуття та аксесуари становлять 10%, на товари для дому та меблі - 8%, на побутову техніку та комп'ютери - 8%, на ліки і медицину - 8%, ресторани, кафе і розваги - 7%, послуги - 5%, АЗС - 3%", - підкреслює видання.
Нагадаємо, як писав УНН, торік уряд скасував держрегулювання цін на соціальні продукти. Таке урядове рішення призвело до подорожчання продуктів першої необхідності.
"Компенсатор у вигляді підвищення мінімальних пенсій і зарплат, яким хизується уряд, не спрацьовує, тому що інфляція зжирає свій чималий відсоток. У підсумку маємо, що необхідні для повноцінного життя продукти харчування для людей стають все менш доступними", - зазначив з цього приводу депутат ВРУ Сергій Тригубенко і додав, що підтримує своїх колег по парламенту, які закликають уряд відновити державне регулювання цін на соціальні продукти харчування.
Тригубенко також вважає, що відпускати ринок продуктів у вільне плавання можна лише за умови соціального благополуччя в країні.