"Я сам колись пройшов через таку практику, хоча на той час вона була напівлегальною. У Києво-Могилянській академії я на третьому курсі свідомо вирішив не захищати курсову роботу, тому що в мене було на дві-три навчальні години більше від допустимого навантаження на тиждень. Я не встигав і знав, в чому мій інтерес — нормально захистити курсову роботу, а не "тяп-ляп", тому хотів це зробити наступного року", - розповів Стадний.
З його слів, тоді він отримав незалік за курсову роботу і, звісно ж, "злетів" зі стипендії. "Але це було моїм свідомим вибором. Наступного року на початку семестру я заплатив університету, здається, 300 гривень, за перездачу", - розповів заступник голови МОН.
"Вага навчальних дисциплін чи курсових робіт вимірюється у так званих кредитах Європейської кредитно-трансферної системи - ECTS. Я офіційно сплатив в касу університету гроші за дозвіл ще раз спробувати скласти курсову. У даному випадку це курсова, але в інших випадках це може бути дисципліна", - вів далі він.
"Тобто можна офіційно заплатити в касу університету для того, щоби університет виплатив викладачеві зарплату, і студент ще раз міг прослухати цю дисципліну та підійти до екзамену. Тоді він приєднується до того молодшого курсу, який слухає цю дисципліну наступного року, і з ним відвідує пари та здає екзамен. Таким чином, це дисциплінування і студентів, і університетів. Вартість цієї послуги дуже легко калькулюється: потрібно виокремити вартість конкретної дисципліни в кредитах і перерахувати в гривні", - відзначив Стадний.
Нагадаємо, за даними МОН, нова модель освіти буде "викладацькоцентричною".