“Процес “відтоку мізків” є найбільш драматичним. Велика кількість науковці середнього і молодого віку виїжджають сьогодні за кордон. На це є два основні рецепти, над якими ми розпочали серйозно працювати”, – повідомила вона.
Зокрема перший базуватиметься на міжнародній допомозі.
“Перший інструмент міжнародної допомоги і спільних проектів, зокрема “Горизонт 2020”, який дасть нам один з тих позитивних наслідків, коли наші українські вчені можуть, працюючи в Україні, брати участь у міжнародних проектах, маючи можливість задовольняти свій інтерес”, – додала Л.Гриневич.
Також глава міністерства підкреслила, що часто у рамках міжнародних проектів для науковців обмежують рівень заробітної плати, зважаючи на її рівень у країні, фактично транслюючи її в ці проекти.
“Для нас дуже важливо, щоб була можливість у міжнародних проектах переглянути таку норму. В Україні рівень заробітної плати науковців надзвичайно низький. І якщо ми застосовуємо це у міжнародних проектах, втрачається мотивація наших науковців брати участь в таких проектах. Ми сподіваємось ми вирішимо це дуже важливе для України питання”, – додала вона.
До другого способу попередити інтелектуальну міграцію Л.Гриневич віднесла збільшення кількості коштів фінансування науки, зокрема за рахунок ґрантів.
“А другий спосіб – це збільшення кількості коштів фінансування науки і збільшення, зокрема ґранту до фінансування. Тому що саме через ґрантове фінансування ми можемо дати можливість молодим і талановитим отримати додаткове фінансування”, – сказала вона.
Також Л.Гриневич зауважила, що цьогоріч МОН вперше провело окремі програми фінансування для молодих вчених.
Як повідомляв УНН, українські науковці отримають 11,5 млн євро у рамках програми ЄС "Горизонт-2020".